Вісті Черкащини По життю з піснею та вишивкою: тальнівчанка присвятила себе мистецтву й дітям
Варвара Федорівна Смолявська народилась на хуторі Добрянка, що на Тальнівщині. 8 класів закінчила в Піщаній, а старші класи – у Павлівці І. Згодом навчалась в Звенигородці на курсах хормейстерів-баяністів. Там і зустріла свою долю – Леонтія Павловича. У 1969-му році молодята одружилися. У любові та злагоді вони прожили вже 56 років.
Фахову освіту Варвара Федорівна здобула в Уманському педучилищі. Працювала в дитсадку, спершу на Уманщині (село Берестівець), а в 1974 році молода родина придбала хату і переїхала в Тальне. До пенсії жінка проробила в дитячому садку – 8 років вихователькою, потім завідуючою.
Чоловік працював художнім керівником та викладав музику в школі.
На жаль, менший син Андрій 2 роки тому в 48-річному віці передчасно помер, залишивши батькам теплі спогади та чудових внуків.
Старший син Сергій живе в Дніпрі. Працює заступником директора у ліцеї. Загалом Варвара Федорівна й Леонтій Павлович мають 7 онуків – всі хлопці, найстаршому 33, а найменший закінчує 11 клас.
Довгий час жінка захоплювалась бісером. Вишила для рідних і близьких, себе особисто багато картин, ікон, сорочок, рушників. «Зараз пальці вже не можуть втримати голку», – каже.
Інше захоплення пані Варвари – пісня. Співала у гурті «Надвечір’я», яким раніше керував її чоловік, писала сценарії, вірші, пісні. Але після смерті сина Андрія припинила пісенну діяльність.
Подружжя – учасники літературно-музичного об’єднання «Передзвони». Їх твори (чоловік теж пише музику та вірші) ввійшли до двох збірок цієї мистецької спільноти.
З молодості Варвара Федорівна любить куховарити, пекти, приймати гостей. Їх дім завжди славився гостинністю, і зараз щотижня хтось відвідує. «Мабуть, хата стоїть на такому місці», – жартує сусідка.
Зараз пані Варвара та її чоловік на заслуженому відпочинку, господарюють, займаються городництвом, квітами.
«Як мудро прожити життя?» – цікавимось порадою для молоді в сімейних стосунках.
«Не завжди бути розумною, не завжди бути першою, не завжди бути справедливою. Все треба в міру. А потім показати, що ти і перша, і розумна, і справедлива, як усе вляжеться, – зауважує наша героїня. – Головне – взаємоповага і вміти вчасно зупинитися в усьому: і в сварці, і в роботі».
24 червня цій прекрасній, талановитій, обдарованій Богом, щедрій, мудрій, гостинній жінці виповнюється 75 років. Бажаємо їй міцного здоров’я, душевної гармонії, родинного затишку, найкращих людей поруч, достатку та довгих щасливих років життя. Хай все задумане вдається, а Всесвіт допомагає! Щиро вітаємо з ювілеєм!
З повагою редакція газети «Новий Дзвін»
