Вісті Черкащини Містична ніч: традиції та звичаї свята Івана Купала
Купання, стрибки через вогнище, ворожіння та пошук квітучої папороті. Івана Купала з легкістю можна називати прадавнім святом. Через багато років воно залишається так само популярним і одним з найбільш неординарних днів, до того ж, відомим своїми оригінальними традиціями й обрядами.
Походження свята Івана Купала
Івана Купала – давнє народне свято, яке традиційно пов’язують із дохристиянськими віруваннями.
Раніше наші предки влаштовували магічні обряди в день літнього сонцестояння, коли ніч була найкоротшою, а день – найдовшим.
Як свято “співпало” з церковним календарем
Історично склалося так, що язичницьке свято та церковне Різдво Іоана Предтечі почали відзначати поруч. Проте це – дві абсолютно різні за змістом події.
Різдво Іоана Хрестителя не має нічого спільного з ворожіннями, плетінням вінків чи стрибками через вогонь.
Насправді цей день – виключно “церковний”. Час для вшанування пророка, який хрестив Ісуса Христа у водах Йордану.
Після зміни церковного календаря, свято Івана Купала українці відзначатимуть цього року в ніч проти 24 червня (з вівторка, 23 червня, – на середу, 24 червня).
Чого не можна робити на Івана Купала?
Вважають, що на Івана Купала прокидається різного роду нечисть — відьми, змії, водяники, русалки, перевертні. Тому цієї ночі не можна спати.
Крім того, в цей період не заведено нічого віддавати, продавати і позичати, інакше сім’я може збідніти.
Які обряди і повір’я пов’язані з Івана Купала?
Обов’язковий атрибут номер один – купання на сході сонця. Вважається, що таким чином людина проходить своєрідну процедуру очищення – змиває із себе захворювання і зміцнює імунітет. Купання відбувалося в різних місцях: хтось очищався в річках, хтось готував для цього лазню.
Потім наставала черга вогню. На височинах або біля річок розпалювали вогнища. Іноді вогонь добували древнім способом – тертям дерева об дерево. Розпалювали багаття пізно увечері і найчастіше палили до самого ранку.
Що цікаво, в селах до вогнища мали вийти всі жінки села. Та, яка не з’явилася, потрапляла під підозру у відьомстві.
Навколо багать водили хороводи, але найбільш відомим є його призначення в іншому.
Через багаття стрибали: як поодинці хлопці та дівчата, так і пари, які трималися за руки. Вважали, що якщо молода пара долала багаття, не відпускаючи рук один одного, значить, їм судилося бути разом. Якщо руки розмикалися, то це означало, що пара незабаром розлучиться.
Коли молодь закінчувала свої гуляння з багаттям, старше покоління проводило свою домашню худобу між купальськими вогнищами для того, щоб їх не спіткали смерть і хвороба.
Ще одним важливим атрибутом свята були і залишаються ворожіння.
Дівчата ворожили на судженого – плели вінки із 12 різних видів рослин, після чого пускали їх по воді.
Якщо вінок потоне, то дівчина не вийде заміж цього року, якщо відплив від берега – весілля вже близько.
Крім того, у цей день заведено збирати квіти для ворожіння – богатки. Знайшовши квітку, дівчина клала її під подушку. Якщо бутон розпустився – заміжжя незабаром, якщо зів’яв, то доведеться почекати.
У ніч на Івана Купала дівчата ходили до лісу збирати лікарські трави та квіти, які, згідно з повір’ями, у цей період насичувалися особливою силою.
Наприклад, зірвану в купальну ніч квітку полуцвіту необхідно було вкласти в усі кутки своєї хати. Вважалося, що злодій ніколи не залізе, позаяк буде чути голоси в будинку.
Ну і, звісно, офіційно стартувало полювання на папороть.
Знайди її, якщо зможеш
Є повір’я, згідно з яким тільки один раз на рік, в ніч на Івана Купала, цвіте папороть.
Міфічна, неіснуюча в природі квітка нібито дасть тому, хто знайде і зірве її, особливі сили і можливості.
Зокрема, власник квітки стає прозорливим, отримує можливість розуміти мову тварин, бачити всі скарби, ставати невидимим, приймати будь-який вигляд, а також відкривати замки скарбниць, лише приклавши до них квітку.
