Вісті Черкащини Ножиці, каша й потужна мідь оркестру Момота: як у місті на Черкащині розгорнулося «Мереживо долі»
На один день Сміла стала головним мистецьким майданчиком Черкащини. Тут уперше пройшов етнофестиваль «Теліженко-фест: Мереживо долі», присвячений пам’яті нашого видатного земляка, талановитого скульптора Миколи Теліженка. Оскільки 2026-й в області оголошено його роком, Смілянський мистецький ліцей «Успіх» Черкаської обласної ради на чолі з Наталією Косенко взяв на себе роль організатора та головного модератора цієї події. Разом з родиною митця й сотнями гостей тут ушанували його світлу пам’ять.
Чотириста сюжетів із паперового всесвіту
Головний магніт фесту – грандіозна виставка: майже 400 витинанок, які майстри та початківці з десяти областей України місяцями створювали у своїх майстернях. Це справжнє єднання поколінь, стилів і бачень.
Проте готовими роботами не обмежилося. Програма вирувала: просто на майданчику майстри показували, як народжується традиція, і проводили майстер-класи з гончарства, соломоплетіння, розпису та, власне, самої витинанки. Охочі могли самі взяти до рук ножиці чи сісти за гончарний круг.
Поряд відбулася тиха технологічна презентація: гостям показали віртуальний музей Миколи Теліженка. Поки одні оцінювали цифрові технології, інших просто неба частували гарячою козацькою кашею.
Фінальним акордом свята став виступ черкаського військового оркестру імені генерал-майора Ігоря Момота. Коли над Смілою піднялася потужна військова мідь, стало остаточно зрозуміло: наша автентична й сучасна культура варта того, щоб звучати на повну силу.
Золото Тального: «Я вклала у цей папір душу»
Головна інтрига фесту – конкурс витинанок. Коли оголосили результати, юна Марія Самойлова з Тального не одразу усвідомила, що перемогла. Робота, у яку вона вклала тижні праці, здобула перше місце.
«Я почувалася щасливою і водночас страшенно схвильованою, – зізнається дівчина. – Усе сталося так несподівано! Справді переживала, адже це важлива для мене подія. Проте зараз відчуваю таку радість і гордість… навіть не за саму роботу, а особисто за себе, що змогла».
Над своєю витинанкою Марія сиділа вдома годинами. Каже: у цьому ремеслі немає дрібниць.
«Найскладніше – бути надтерплячою та дуже уважною. Один хибний рух ножиць – і вся багатогодинна праця йде нанівець, – ділиться вона. – А найцікавіше – бачити готовий результат. Для мене це особлива робота, я вклала в неї багато старань і душі. Хотілося передати всю красу нашого українського мистецтва, зробити кожну деталь неповторною. На створення пішло чимало часу, але результат того вартий».
За лаштунками, де панувала по-родинному тепла атмосфера, Марію та її наставницю Надію Маляренко привітав голова Черкаської ОВА Ігор Табурець. Почувши, що дівчина приїхала з нашої громади, очільник області пожартував: «Тальне – сила!». Вони сфотографувалися на згадку.
«Він сказав, що здобути перше місце – дуже круто, – додає Марія. – Мені було неймовірно приємно почути такі слова. Вони справді надихають і мотивують рухатися далі. Ця перемога додала крил. У мене вже є кілька ідей для нових робіт, які хочу втілити найближчим часом. А найбільша мрія – розвиватися, удосконалювати майстерність і досягати нових творчих висот».
Срібний успіх «Берегині»
Ще одна висока нагорода обласного конкурсу поїхала до іншої вихованки зразкової студії «Берегиня» Маріани Гречанюк. Вона виборола почесне друге місце й переконана: цей успіх – спільна заслуга.
«Про конкурс мені повідомила керівниця нашої студії Надія Володимирівна Маляренко, – розповідає дівчинка. – На жаль, часу на виконання витинанки залишалося обмаль, але спільними зусиллями ми встигли все зробити. Під час створення роботи мене дуже підтримували й наставниця, і моя мама Світлана Гречанюк, яким щиро вдячна. Я підготувала традиційну витинанку – вид нашого народного мистецтва, де ажурні візерунки народжуються з паперу за допомогою ножиць».
Перед тим, як надіслати роботу на конкурс, дівчина ретельно вивчала творчість майстра, чиє ім’я носить фестиваль.
«Перечитала інформацію про Миколу Теліженка, і мене зацікавив його унікальний стиль, – ділиться срібна призерка. – Особливо вразила композиція «Рідна країна». Там неймовірно поєднуються глибокий патріотичний зміст, традиційні орнаменти й сучасні образи. Тому друге місце на такому обласному конкурсі – велика мотивація працювати далі, здобуваючи нові знання й практичні навички. Тепер обов’язково відвідаю новостворений віртуальний музей Теліженка. Хочу із задоволенням дослідити його графіку та послухати аудіоекскурсію про життя і творчість митця».
Цей фестиваль – лише початок. Організатори планують зробити його щорічною мистецькою традицією Черкащини. І дивлячись на сотні ажурних робіт, розумієш: спадщина майстра живе. Наша культура продовжує говорити зі світом автентично, сучасно й на повну силу.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
