Як переселенці з Волновахи обживаються у селі на Лисянщині

Євген Матвеєв з Волновахи – міста на Донеччині, спочатку сильно зруйнованого, а пізніше й окупованого російськими військами. Чоловік з дружиною, дітьми зараз мешкає у Винограді на Лисянщині. Як і більшість переселенців, він, з початком війни, їхав «в нікуди», тобто у повністю незнайомі місця.
– Думали, буде максимум, як у 2014-му, – розповів він. – Волноваху тоді не зачепило так сильно, як Авдіївку чи Слов’янськ. Війна була близько, проте не безпосередньо в місті. Попри восьмирічну близькість до фронту, місцеві не вірили у велику війну. А 24-го лютого ми, як і всі, прокинулися від вибухів. Мій знайомий військовий відразу попередив: це повномасштабна війна, потрібно тікати чимдалі вглиб України. Зв’язок був де-не-де, то завдяки цьому хоч знали, в якому напрямку виїжджати. Багато хто не знав і лишався в підвалах до тих пір, коли виїхати вже стало неможливо. Лишились також ті, в кого не було свого автомобіля або його розбили. Це, звісно, дуже страшно. Трохи людей евакуювали автобусами. Ми швидко зібралися і вирушили з міста. Дісталися Дніпропетровської області, але як і там стало небезпечно, поїхали далі. Зупинилися на місяць у Ватутіному, де нам виділили кімнату в гуртожитку. А потім мені дали номер телефону голови Виноградської громади Миколи Анатолійовича Демерзи, який запрошував лікаря-стоматолога у місцеву лікарню. У мене ж була приватна практика у Волноваській стоматологічній лікарні. Тож, не гаючись, я, дружина і наші три доньки знову виїхали у невідомий Виноград на Лисянщині.
Сьогодні Євген Матвеєв у Винограді вже «своя» людина. В основному, завдяки своїй професії. Раніше жителі села їздили лікувати зуби у Лисянку, Звенигородку, Буки, а тепер вишиковуються черги біля кабінету, і ніхто навіть не думає шукати іншого лікаря. Привітний, тактовний, уважний, знаючий – так відгукуються про молодого спеціаліста його пацієнти. А він з вдячністю говорить і про місцеву владу, і жителів громади, які підготували його родині будинок для проживання, прикупивши туди навіть меблі.
– Мені все тут подобається. Чудові люди, мальовнича природа, улюблена робота, а головне, що доньки і дружина в безпечному місці, у них тут вже з’явилися свої друзі, – зізнається Євген. – У Волноваху повертатися ми вже не будемо. Таке рішення прийняли після того, як побачили на світлині, яку надіслали сусіди, руїни нашого будинку. На новому місці будуватимемо своє життя, роститимемо дітей і, звичайно, зустрічатимемо перемогу.

Олександр ЩЕРБАТЮК

Читайте також: Фермер відроджує найвіддаленіше село на Лисянщині

Читайте нас також в Telegram!

08.06.2022 12:03
Переглядів: 3153
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.