Обереги замість шкарпеток: чим тальнівські діти дивуватимуть татів, які повернуться з фронту

Зазвичай чоловікам на свята дістається стандартний набір: нова бритва, пара шкарпеток або черговий блокнот. Проте в Тальнівському центрі культурних послуг вирішили зламати цю нудну традицію.

Тут дітей віком від шести років залучили до серйозної справи. Разом із майстринею Оксаною Дударевою та методисткою Мариною Поліщук вони власноруч створювали особливі подарунки – обереги-підкови з мішковини, маку й пшениці. Ці зворушливі сувеніри чекатимуть на захисників удома або вирушать до них на передову.

Про те, чому дитяче «будь ласка» розчулює до сліз та як старі компакт-диски перетворюються на допомогу для ЗСУ, ми поспілкувалися з пані Оксаною.

«Дайте, будь ласка, джгут…»

«Знаєте, я тих діток від радощів навіть не порахувала – чи сім, чи вісім було, – усміхається жінка. – Зовсім маленькі, років від шести. Думала, доведеться довго пояснювати, а вони, на диво, схоплювали все на льоту: раз-раз – і почали мотати! Лише питали, як краще прикрасити. В однієї дівчинки спершу не виходило, бо приклала не тим боком. Але ми переграли: виклали колоски пшениці, мак, квіти, обов’язково жовто-блакитну стрічку. Вона аж засяяла, радіючи, що тепер оберіг висітиме у них удома правильно, як і повинно бути».

Найбільше Оксану Сергіївну розчулило інше. Її чоловік – військовий, тому кожну таку мить вона пропускає крізь власне серце. Коли діти крутили ті підкови й казали: «Я заберу додому, покажу татові, коли він приїде з фронту, і подарую», – у жінки всередині все переверталося. Вони ж зовсім малі, а вже так глибоко все розуміють і цінують.

Вразила майстриню й дитяча ввічливість. Зараз молодь часто сварять, а тут щоразу звучало: «Дайте, будь ласка, джгут», «Дайте, будь ласка, ножиці», не забуваючи про щире «дякую». Одразу видно, що школа й батьки дають правильне виховання.

Діти виявилися відкритими й самі охоче йшли на контакт, постійно радячись, як краще приклеїти той чи інший елемент. Одна дівчинка, завершивши свою підкову, несміливо запитала, чи можна їй зробити ще одну. Звісно, пані Оксана залюбки дозволила, тож учениця з ентузіазмом взялася за другу роботу.

Секрет успіху – кума

Творчий десант у Тальному виявився справою майже сімейною. Організаторка заходу, методистка Марина Поліщук, привела на майстер-клас свою доньку-першокласницю, а саму майстриню знайшла завдяки родинним зв’язкам.

Сама майстриня родом із Веселого Кута. Каже, що виголошувати красивих промов не вміє, а в декоративне мистецтво потрапила випадково – через доньку Женю. Колись учителька Веселокутської школи Наталія Оратівська попросила маму допомогти дитині зробити звичайну ляльку. Оксана спробувала – і захоплення затягнуло її з головою.

Тепер у хід іде геть усе. Старі скляні банки в руках майстрині перетворюються на вишукані вазочки, а нікому не потрібні компакт-диски – на оригінальні магніти для холодильника.

Сьогодні  Женя вже підросла, тож тепер сама крутить квіти зі стрічок і в усьому допомагає мамі. Свої вироби тандем майстринь часто продає на благодійних ярмарках, а зароблені кошти передає на потреби армії. Для родини, де батько й чоловік на фронті, це волонтерство є глибоко особистою справою. Пані Оксана щиро радіє, що часточка її тепла й праці оберігатиме наших захисників.

Що далі?

Попереду літо й турботи на городі, тому вільного часу в майстрині зараз небагато. Попри це, творчих планів вона не полишає і залюбки приїхала б на таку зустріч ще раз. Цього разу діти робили підкови, а наступного наставниця хотіла б навчити їх створювати ляльки у вишуканих сукнях.

«Поки що часу в обріз: улітку завжди то одне, то друге, – ділиться Оксана Дударева. – А потім натхнення знову приходить, я сідаю за роботу і вкладаю його сюди, у джгут».

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Ігор Новицький: партнерство з CEJA відкриває нові можливості для молодих фермерів України

Читайте нас також в Telegram!