Вісті Черкащини Коли місто ковзає, майданчики руйнуються, а люди шукають відповіді: чи справляється директор «Тальне-Сервіс» зі своїми обов’язками?
Комунальна служба це не про гучні заяви й кабінетні пояснення. Це про те, що люди бачать щодня: чи можна безпечно пройти тротуаром, чи не становить небезпеки дитячий майданчик, чи не розлітається каміння з дороги в лобове скло автомобіля, чи вивозиться сміття вчасно. І коли в громаді починають накопичуватись одна за одною однакові скарги це вже не випадковість, а привід ставити питання.
3 липня 2025 року комунальне підприємство «Тальне-Сервіс» очолив Віталій Чернега. Люди покладали на нього чималі сподівання. Після бізнесу в комунальну сферу, значить, має бути господарський підхід, дисципліна, порядок, швидке реагування. Однак майже рік роботи дедалі частіше викликає у мешканців громади інше запитання: а чи є сьогодні в комунальному господарстві системність і відповідальність?
Зима, яку люди запам’ятали через ожеледицю
Ця зима була непростою: морози, сніг, лід. Але складні погодні умови не скасовують відповідальності комунальних служб. Саме навпаки у такі моменти їхня робота найбільш помітна.
У редакцію неодноразово телефонували мешканці громади зі скаргами: тротуари перетворювались на ковзанку, місцями блищали суцільним льодом, а люди боялися просто вийти з дому. Деякі вулиці були фактично паралізовані: мешканці шукали контакти комунального підприємства, телефонували, просили втрутитися. Журналісти зверталися до керівництва КП із питаннями. Відповідь була: протиожеледну суміш використовують, зранку. Але на практиці мешканці продовжували ковзати, падати й отримувати травми. Люди розповідали про переломи рук, ніг, забої.
Питання тут навіть не в погоді. Бо сніг і мороз були для всіх однаковими. Питання у швидкості реакції та організації роботи. Чому в одних місцях місто можна було пройти, а в інших ні? Чому люди змушені були десятками дзвінків нагадувати про себе?
Плитка за мільйон: чи не знищили комунальники те, що громада вже оплатила?
Окреме питання стан тротуарної плитки в центрі Тального, яку уклали 1 червня 2023 року. Вартість робіт – близько мільйона гривень бюджетних коштів.
До редакції звернувся колишній працівник КП, який звернув увагу на важливий нюанс: за його словами, ще попереднє керівництво наголошувало, що така плитка потребує відповідного зимового догляду – спеціальних розчинів, а не агресивних сумішей із сіллю. Причина проста: сіль може пошкоджувати верхній шар покриття.
І що побачили люди навесні, коли зійшов сніг? У деяких місцях плитка справді має ознаки руйнування.
Чи є між цим прямий причинно-наслідковий зв’язок – питання до фахівців. Але воно точно заслуговує на відповідь. Якщо об’єкт за мільйон гривень починає руйнуватися через кілька років після укладання, громада має право знати: чи дотримувалися технології догляду? Хто ухвалював рішення про використання саме такого посипкового матеріалу? І хто нестиме відповідальність, якщо комунальне майно фактично пошкодили?
Працівники підприємства тут навряд чи винні, вони виконують поставлені завдання. Рішення ухвалюються на рівні керівництва.
Дитячі майданчики: чекати заяви, поки хтось травмується?
Ще один показовий випадок ситуація з дитячим майданчиком поблизу автостанції. 20 травня редакція звернулася до директора КП Віталія Чернеги із проханням прокоментувати скарги мешканців щодо пошкодженого обладнання та потенційної небезпеки для дітей. Однак уже з перших хвилин розмови акцент був зроблений не на безпеці дітей, а на формальностях.
«Людина, якщо хоче відремонтувати, то звертається туди, куди треба, а не в газету», – пролунало у відповідь. Керівник підприємства пояснив: реагування залежить від офіційних звернень, фінансування і часу. Мовляв, сьогодні майданчик цілий, а ввечері може бути пошкоджений. Але тут виникає логічне питання: якщо майданчик перебуває на балансі підприємства, чи не має саме балансоутримувач системно стежити за безпекою об’єкта? Особливо коли йдеться про дітей.
Раніше, як розповідають мешканці, із приходом весни майданчики просто обстежували та ремонтували, без чекання офіційних заяв і тривалих процедур. Проблему помітили – проблему усунули. Сьогодні ж складається враження, що між «відповідальністю» і «офіційною заявою» виникла надто велика дистанція.
Дороги: латання чи імітація ремонту?
Окреме обурення людей викликає стан доріг. По вулиці Соборній ями тривалий час залишались настільки глибокими, що автомобілі буквально провалювались у борозни. Реакція була запізнілою. А коли ремонт усе ж провели струменевим методом, у водіїв з’явилися нові питання. Дрібне каміння зі смолою, яке використали для латання, досі в надлишку лежить на проїжджій частині. Водії скаржаться: каміння летить з-під коліс, з’являються сколи на авто, подекуди пошкоджується лакофарбове покриття. Люди прямо питають: це технологія така, чи чергова історія, коли роботи виконані «аби було»?
Сміття, зарослі території та відчуття безсистемності
Не менше претензій до вивозу сміття. Жителі громади розповідають: деякі мішки з листям, перебитими гілками та іншим зеленим сміттям стоять місяцями. Люди не розуміють, що робити далі: спалювати не можна, вивозити не беруться. Так само із покосом територій. Часто обкошування відбувається вже тоді, коли бур’яни вищі за людський зріст, а проблема давно стала очевидною. У результаті складається враження не системної господарської роботи, а постійного реагування із запізненням.
Сміття і комунікація: проблема, про яку говорять уже на сесіях
Проблеми у роботі комунального підприємства дедалі частіше звучать не лише в розмовах людей чи редакційних зверненнях, а й у сесійній залі та на депутатських комісіях. Питання до керівника КП «Тальне-Сервіс» Віталія Чернеги неодноразово порушували депутати, звертаючи увагу на слабку комунікацію з жителями громади та недостатню організацію роботи у сфері поводження з відходами. Однією з ключових претензій залишається вкрай низька кількість укладених договорів на вивіз сміття по громаді. Попри те, що система поводження з побутовими відходами напряму залежить від офіційних договорів із населенням, робота в цьому напрямку, за словами депутатів, ведеться недостатньо активно. Тут постає логічне питання: чи достатньо активно комунальне підприємство працює з людьми? Чи пояснюють мешканцям механізми укладення договорів? Чи проводиться системна інформаційна кампанія? І головне, чи може громада отримати якісну комунальну послугу, якщо частина системи фактично не вибудувана?
Камери біля смітників: бюджетні кошти витратили, а результат де?
Окрема історія, яка також викликає запитання у жителів громади, ситуація з відеокамерами біля контейнерних майданчиків для сміття. Свого часу за бюджетні кошти у місті встановили відеоспостереження поблизу сміттєвих майданчиків. Ідея була зрозумілою: боротися з хаотичним викиданням будівельного сміття, меблів та іншого непотребу, який не має опинятися у звичайних контейнерах. Однак проблема нікуди не зникла. Жителі міста й надалі бачать біля баків купи будівельних відходів, старі вікна, шматки бетону, шифер та інше сміття, яке роками створює безлад. При цьому, як неодноразово звучало на апаратних нарадах у міській раді, керівництву КП «Тальне-Сервіс» наголошували: якщо камери працюють, надавайте відео, показуйте порушників, оприлюднюйте факти, щоб люди бачили відповідальність. Але виникає закономірне питання: де ці результати? Чому громада не бачить жодних публічних прикладів притягнення порушників до відповідальності? Чому не демонструються відеозаписи, якщо система створювалася саме як інструмент контролю та профілактики? Скільки людей реально було встановлено за допомогою камер? Чи складалися адмінпротоколи? І головне, чи працює ця система взагалі так, як задумувалося?
Бо якщо бюджетні кошти витрачені, камери встановлені, а стихійне складування сміття біля контейнерів продовжується, люди мають повне право ставити питання про ефективність такого рішення. І якщо відеоспостереження справді працює, то громада має бачити не лише самі камери на стовпах, а й конкретний результат їхньої роботи.
Час ставити незручні питання
Комунальна служба, одна з ключових структур будь-якої громади. Саме її роботу люди бачать щодня. І саме на неї щороку виділяються значні бюджетні кошти.
Тому сьогодні питання вже не лише до керівника КП «Тальне-Сервіс», а й до міської влади. Віталія Чернегу на посаду призначив міський голова Василь Сідько. Відтак логічно запитати: чи задоволена влада результатом? Чи бачить вона ті проблеми, про які говорять люди? І чи відповідає нинішня робота підприємства очікуванням громади?
Бо коли мешканці бояться впасти на слизькому тротуарі, коли дитячі майданчики ремонтуються лише після звернень, коли дороги викликають більше питань, ніж довіри, а сміття стоїть місяцями, громада має право не лише обурюватися, а й вимагати відповіді.
Редакція й надалі уважно стежитиме за роботою комунального підприємства, реакцією міської влади та змінами, які відбуватимуться у громаді.
Марта ДОВЖУК
