Вісті Черкащини Науковий фронт дев’ятикласниці з Тальнівщини, яка відкрила Черкащині таємниці Криму
Коли навколо виють сирени, дорослі ламають списи в геополітичних дискусіях, підлітки в тилу тихо рухають уперед українську науку. Дев’ятикласниця Тальнівського НВК №1 Софія Дровосік довела: для справжнього дослідницького азарту немає замалих літ чи занадто складних тем. Поки однолітки гортали стрічки соцмереж, дівчина занурилася в історію та культуру корінного народу півострова й виборола престижне «бронзове» місце на Всеукраїнському рівні Малої академії наук у секції «Кримськотатарська гуманітаристика». Як виховати інтелектуальну еліту під час війни, де шукати мотивацію та чому цей успіх став спільною перемогою всієї громади, – про це ми поспілкувалися з директоркою закладу Раїсою Карман.
Родинне коріння та поезія спротиву
Кримськотатарська гуманітаристика – то насправді цілий усесвіт, де переплелися історія, мова, унікальні традиції та особлива філософія народу, загартованого сонцем і випробуваннями рідної землі. Братися за такий масштабний пласт знань дорослі дослідники часом побоюються, а от восьмикласниця Софія рік тому ризикнула.
Раїса Михайлівна пригадує, що шлях дівчинки до цієї вершини розпочався з успіху в секції зарубіжної літератури, де вона виборола «срібло» на обласному рівні. Саме там здібну й наполегливу ученицю помітила педагогиня Людмила Юлдашева. Вона й запропонувала зануритися в глибини кримськотатарської культури. Для Софійки цей вибір став особливим, адже відгукнувся в серці через власне родинне коріння. Вона погодилася без вагань, а згодом з головою поринула в роботу, що переросла в серйозне дослідження теми “Поезія спротиву”.
Логіка, інтелект і щоденний гарт
Справжній талант помітно одразу, але без суворої дисципліни він так і залишається лишень іскрою. У випадку із Софією Дровосік «дослідницький вогник» спалахнув миттєво, адже в ній дивовижним чином поєдналися гостра логіка, глибокий інтелект і рідкісне для її віку вміння працювати на результат.
«За кожним гучним успіхом на науковому олімпі стоїть насамперед рутинна щоденна праця, – переконана Раїса Карман. – Софія виявилася саме тією унікальною дослідницею, яка вміє не лише годинами аналізувати складні матеріали, а й презентувати свої відкриття так захопливо, що це буквально заворожує слухачів».
Іспит перед професорами та психологічний гарт
Виходити на всеукраїнський ринг, коли за твоєю спиною стоїть уся Черкаська область, – випробування не для слабких духом. Статус єдиного представника регіону в секції автоматично подвоював вантаж відповідальності: тут потрібно було не змагатися нарівні з найсильнішими, а бути на голову вищими за них.
За словами наукової керівниці, найважчим бар’єром під час фінальних змагань став постерний захист. Це момент істини, коли віч-на-віч стикаєшся з поважними науковцями. Вони піддають сумніву кожну твою тезу, а тобі потрібно за лічені хвилини аргументовано довести актуальність свого дослідження. До цього додавався шалений психологічний тиск і природний острах перед авторитетами. Проте дослідниця показала характер: її щирість, справжність та внутрішній стрижень допомогли перебороти страх і здобути заслужену перемогу.
Формула успіху: коли школа і родина дихають в один унісон
У великій науці, як і на полі бою, один у полі не воїн. Раїса Карман переконана: гучні перемоги ніколи не бувають випадковими: вони завжди результат злагодженої роботи команди, де кожен чітко знає свою роль і готовий підставити плече в критичний момент.
Справжнім інтелектуальним локомотивом у підготовці дівчини стала Людмила Юлдашева – науковиця з великої літери, чиї влучні поради та глибока експертиза допомогли відшліфувати роботу до блиску. Не менш міцним тилом для юної дослідниці виявилися її батьки. Директорка з особливим теплом дякує їм за витримку, повне розуміння важливості процесу й, головне, за виховання такої неймовірної доньки, яка вже сьогодні прославляє малу батьківщину на всю країну.
Коли перемагає вся шкільна родина
Роль наукового керівника далека від сухого виправлення помилок у чернетках чи редагування бібліографії. Це передусім тонка психологічна робота, віра в учня, коли в того опускаються руки, та колосальна взаємопідтримка. Для Раїси Карман можливість працювати з такою обдарованою молоддю – велика честь і наочне підтвердження старої істини: знання є справжньою, незламною силою.
«За такими талановитими молодими людьми – майбутнє. Приємно розуміти, що знання – сила. Так, звичайно, це взаємопідтримка. Скажу чесно, я дуже люблю кожну дитинку-розумничку, зокрема й Софійку», – зізнається вона без зайвого офіціозу.
Проте за цим успіхом стоїть не лише тандем учениці та її офіційних керівників Раїси Карман і Людмили Юлдашевої. Справжній прорив став можливим завдяки потужному педагогічному десанту. Колеги Наталія Замулянець, Ніна Романченко, Назар Горбаченко та Олена Фещенко долучилися до процесу підготовки й голосували за постер. Коли ж додалися надійна опора батьків та щира підтримка однокласників Софії, стало остаточно зрозуміло: на цю перемогу працювала вся шкільна родина, яка вкотре довела свою монолітність.
МАН як путівка у доросле життя та перший іспит на міцність
Мала академія наук – насамперед перший і найважливіший етап віри у власні сили, де підлітки вчаться мислити масштабно й не боятися авторитетів. Цьогоріч сміливість заявити про себе мали чотирнадцятеро вихованців Тальнівського НВК – солідна інтелектуальна команда, яка гідно прийняла виклик.
Сумнівцям Раїса Каррман дає просту й щиру пораду: спробувати варто кожному. Науковий пошук дивовижним чином акумулює внутрішні ресурси, загартовує характер і дисциплінує розум. Це унікальний досвід, який залишається на все життя й відкриває двері у велике майбутнє, незалежно від того, яку професію обере дитина.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
