Вісті Черкащини Як на Звенигородщині відзначали Останній дзвоник
Уже понад 10 років поспіль Останній дзвоник в Україні й на Звенигородщині зокрема – це не лише щастя від завершення навчального року, передвісник відпочинку й канікул, а й сум та скорбота за полеглими випускниками, що загинули на фронтах російсько-української війни. Усе більше на гімназіях та ліцеях з’являється меморіальних дошок. І кожне свято розпочинається із вшанування Героїв. Освітяни, діти та їхні батьки низько схиляють голови перед загиблими і з вдячністю згадують нинішніх Захисників, що захищають наше небо та відносний спокій. Наші серця – з ними. Тому й усі збори, донати, акції шкіл – на підтримку ЗСУ.
Останній дзвоник – це також підсумок роботи кожного учня, вручення Похвальних листів, Подяк, Дипломів з різноманітних конкурсів. Це прощання випускників з класними керівниками, улюбленими вчителями та друзями. Звісно будуть іще зустрічі, але вже зовсім в іншому форматі. Це сльози гордості батьків та щирі сподівання дітей на краще майбутнє.
«Цьогорічне свято – це не просто традиція. Це свято стійкості, єдності та надії. Наші випускники дорослішали в часи великих історичних викликів, проте зуміли зберегти жагу до знань, лідерський дух та щирі усмішки», – зауважує педагогиня Калинопільського ліцею №1 Ольга Клеценко.
Вітаємо, наші любі, мужні випускники-2026. На вашу дитячу долю випало чимало тяжких випробувань. Тож нехай хоч доросле життя буде у вас успішним, благополучним і благословенним. Мирного неба, гарних канікул та міцного здоров’я усім учням!
Марина КАМІНСЬКА
