Рубін надії: на Тальнівщині висадили перші «Дерева миру»

У Міжнародний день миру вихованці рою «Козаченьки» куреня імені Віктора Мельниченка й воїн, який бачив справжнє обличчя війни, вийшли на подвір’я гімназії.  Дорослі й дитячі руки торкнулися вологої землі, щоб залишити в ній кущик – пророче свідчення того, що життя триватиме попри все. Ця дія поклала початок  великій акції «Дерево МИРУ – кущ калини».  Естафета подорожуватиме від одного навчального Тальнівщини до іншого, об’єднуючи людей навколо єдиного і найдорожчого сьогодні бажання – бачити своїх дітей під мирним незахмареним небом.

Калина здавна пила сонце на рідній землі й умивалася росою на козацьких могилах, вростаючи в саму суть української долі. Вона століттями берегла тугу розлук і тепло повернень, тож посаджений біля Веселокутської гімназії кущ щороку наливатиметься живою силою й ростиме як мовчазний свідок нашої згуртованості і того незламного кордону, що кожен із нас тримає в душі.

Час братися до роботи. Шкільні подвір’я Тальнівщини чекають на нові дерева: не минайте порожніх куточків, висаджуйте калину, плекайте молоді пагони й прикрашайте землю, що нас годує. Нехай цей живий рух зазеленіє на кожній околиці, наближаючи благословенний день, коли зброя назавжди замовкне, а над нашою квітучою країною нарешті запанує благодатна тиша.

Як зародилася ідея

Ідея цієї справи народилася під час розмови виховниці куреня імені Віктора Мельниченка Ірини Степанець із джурами. Вони міркували, як відзначити День миру так, щоб усе не обмежилося формальними урочистостями на один ранок. «Хотілося дії, здатної відгукнутися в кожному селі громади, – розповідає вона. – Тоді й згадали про калину, яка споконвіку уособлює дім, пам’ять і нескореність нашого роду. Формат естафети обрали навмисно, щоб запустити живу хвилю: передаючи чергу від школи до школи, люди єднатимуться навколо спільної праці та разом творитимуть простір надії й краси».

Перші кроки калинового ланцюжка

Рух калинової естафети розпочався миттєво. Першими чергу перейняли вихованці куреня імені Артема Жовтобрюха із Кривоколінського ліцею, скріпивши цим жестом побратимські зв’язки між шкільними джурами громади. Тепер естафету вже зустрічає Майданецька школа. Попереду – довгий животрепетний шлях: ініціатива мандруватиме з рук у руки від одного закладу до іншого, допоки рубінове коло не об’єднає всю Тальнівщину.

Разом

Ця робота згуртувала всю гімназійну родину. Саджанець калини відшукала Ірина Степанець, а лопати й відра надали працівники гімназії. Готувати місце для майбутнього куща джури взялися гуртом із директоркою Ларисою Чупрун, педагогами й воїном. Він підказав, як правильно підготувати ґрунт, щоби коріння швидше прижилося на новому місці.

«Джури вели цю справу від першої хвилини: самі придумали естафету й склали звернення до сусідніх шкіл, – зазначає виховниця. – Для підлітків це можливість довести, що бути джурами – означає діяти, власноруч оберігати красу рідної землі».

Турбота

Хоча калина й відома своєю невибагливістю, у перші місяці на новому місці їй потрібне особливе тепло. Джури рою «Козаченьки» повністю взяли кущ під свій захист і вже розписали між собою дні, коли  поливатимуть рослину, будуть розпушувати навколо неї землю і вкриють коріння перед першими морозами. Відтепер молода калина ростиме під щоденною опікою дітей.

Як долучитися самостійно

Осіння погода примхлива, і погожих днів для роботи в саду залишається дедалі менше. Саме тому організатори радять школам не виглядати офіційного сповіщення, а діяти самостійно. Долучитися до цієї хвилі може будь-який ліцей, дитячий садок чи позашкільний гурток Тальнівщини. Досить просто знайти молодий кущ, опустити його в землю на своєму подвір’ї та поділитися цим теплом у соцмережах. Фотографію чи відео висадки просять публікувати з позначкою #ДеревоМИРУ_кущ_калини, позначити @Курінь імені Почесного громадянина Тальнівщини Віктора Мельниченка, передавши умовний виклик іншим, тому що  бажання гуртуватися, прикрашати рідні села й разом наближати час спокою на своїй землі – нині найважливіше.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!