Пам’ятки живого слова: як учні Тальнівського НВК розгадували таємниці прізвищ

У стінах Тальнівського музею історії розгорнулася справжня дослідницька лабораторія. Тут, у межах Днів європейської спадщини, восьмикласники Тальнівського навчально-виховного комплексу під керівництвом педагогів Людмили Васільєвої та Наталії Ревякіної провели унікальний урок «Мова наших прізвищ». Учні працювали з архівними документами 1809, 1894, 1912, 1926, 1930, 1941-1946 років, музейними експозиціями, довідниками!

Гортаючи ці пожовклі сторінки, вони намагалися розплутати нитки часу й відшукати історичні таємниці, що століттями дрімали в родових іменах.

Від задуму до першого архівного аркуша

Приєднатися до загальноєвропейської ініціативи запропонувала директорка закладу, філологиня Раїса Карман, яка й домовилася з музейницями про цей крок.

Провідниками у світ давнини для юних мовознавців стали Світлана Проценко й Ольга Приходько, які відшукали і дбайливо підготували для роботи унікальні історичні свідчення, що зберігають пам’ять нашого краю.

Три столи – три шляхи до істини

Для роботи підлітків розділили на три дослідницькі групи, кожна отримала свій напрямок пошуку, наукову літературу й довідники.

Перша команда за підтримки Ольги Приходько зосередилася біля експозиційних стендів. Діти виписували прізвища видатних діячів, чиї долі залишили глибокий слід в історії Тальнівщини.

Друга група під керівництвом Наталії Ревякіної занурилася у вивчення прізвищ, що постали від власних імен предків. Справжнім одкровенням для підлітків стали старовинні церковні метрики. Перед ними вперше відкрилося, як колись вели облік людських доль задовго до появи звичних нині документів.

Третя група на чолі з Людмилою Васільєвою досліджувала прізвища, народжені від географічних назв, давніх ремесел, рис характеру чи особливих прикмет далеких предків.

Емоції перших відкриттів і родинні витоки

Доторк до живого минулого сколихнув підлітків. Гортаючи поважні за віком книги, вони раз у раз натрапляли на знайомі назви тутешніх кутків і знаходили прізвища своїх же однокласників.

Наталія Ревякіна згадує, як спалахували очі в її вихованців: «Діти затамували подих, тому що ніколи не тримали в руках давніх документів і книг. Вони з неймовірним азартом досліджували тексти, подекуди зачитували знайдене вголос. Здається, до цього дня підлітки навіть не замислювалися, які пласти історії ховаються за їхніми  родинними прізвищами».

Юним дослідникам вдалося розплутати чимало мовних загадок. Скажімо, Василенки, Кирилюки, Юрченки, Захарченки й Клименки чітко вказали на імена предків, від яких пішов рід: Василь, Кирило, Юрко, Захар, Клим. Інші йменування красномовно змалювали вдачу чи зовнішність перших носіїв: Кривоніс, Зубенко, Погорілий чи Солодченко. Знайшлися в архівах і відгомони природи нашого краю: Кріт, Вовк, Заєць.

Найбільше вигуків та суперечок викликали власні прізвища учнів. Наприклад, Скалозуб до цієї екскурсії не знав, чому його рід так зветься, аж поки в музеї не з’ясував: колись так величали веселих людей, що любили добрий сміх і дотепи. Побачили діти на давніх сторінках і знайоме всьому класові прізвище Лисогор.

Музейниці поділилися з підлітками й таємницями довколишніх сіл. Окремі, як виявилося, мають свої родові прізвища. Для Гордашівки здавна рідним є Баланюк, а розсип Шевців у сусідніх селах свідчить про те, що колись на тамтешніх кутках процвітали майстри чоботарської справи.

Продовження дослідження: погляд у майбутнє

Цей урок став лише початком великої мандрівки. Попереду на підлітків чекає глибокий пошук, а наступну зустріч педагоги й господині музею планують приурочити до Дня української мови та писемності.

Додому учні повернулися із завданням: з’ясувати коріння своїх родинних прізвищ. Оскільки в класі навчаються діти різних національностей, зокрема вірмени й грузини, майбутня розмова обіцяє вийти далеко за межі суто українських найменувань. Наталія Ревякіна зазначає, що школа давно дружить з Тальнівським музеєм: «Скажімо, у лютому приходили сюди з одинадцятикласниками на Міжнародний день рідної мови. Вірю, що ця ниточка не урветься і ми разом утілимо в життя ще не один гарний задум».

Аркуші з першими дитячими нотатками вчителька забрала із собою. Ці несміливі записи стануть основою для наступних уроків і збережуть спогад про перші кроки учнів у велику науку.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Освіта Тальнівщини в умовах війни: реформа, бюджетні обмеження та проблема підвезення школярів

Читайте нас також в Telegram!