Вісті Черкащини Понтонна переправа – це навіть не план B, а план C, – доцент кафедри мостів НТУ Корецький
Понтонні переправи можуть стати лише тимчасовим рішенням для збереження критичного сполучення між двома берегами, адже повноцінно замінити стаціонарні мости вони не здатні. Водночас реалізація ідеї будівництва тунелю під Дніпром потребуватиме значних інженерних, часових і фінансових ресурсів
Про це в ефірі Еспресо у програмі “Тепер Головне” сказав доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету Андрій Корецький.
За його словами, понтонні переправи є інвентарними конструкціями, які використовують для тимчасового подолання водних перешкод. Такі системи передусім застосовують спеціальні служби, зокрема військові. Практика їх використання відома ще з часів світових воєн.
“Можливості понтонної переправи залежать від того, яка саме конструкція буде розгорнута, тобто від кількості плавзасобів. Опори тут нестаціонарні, переправа є плавучою, і в цьому її особливість”, — пояснив Корецький.
Водночас експерт наголосив, що понтонні конструкції не можуть повноцінно замінити інвентарні або стаціонарні мости. Однак у разі необхідності вони можуть забезпечити тимчасове сполучення між двома берегами.
“Замінити понтонними мостами інвентарні мости в повному обсязі неможливо. Але для збереження критичного сполучення між двома берегами такі конструкції використати можна. Я б назвав це навіть не планом B, а якимось планом C”, — зазначив доцент.
Окремо Корецький прокоментував ідею відновлення старого проєкту тунельного обходу під Дніпром. Йдеться про задум створення північного та південного обходів за допомогою підземних конструкцій, який розробляли ще в середині 1940-х років.
“Стосовно тунелю. Підняли старий проєкт, або ідею зробити північний і південний обхід за допомогою підземних конструкцій ще 1930-х — середини 1940-х років. Це було будівництво номер один, яке було фактично знищене й законсервоване. Відновлювати його — це як реконструювати стару будівлю”, — розповів він.
На думку фахівця, наразі говорити про реалізацію такого проєкту як про практичне рішення передчасно. Корецький пояснив, що будівництво тунелю є складним інженерним процесом, який потребує значного часу та великих фінансових вкладень.
“Я думаю, що зараз це навряд чи є на столі. З погляду інженера, проєктування і будівництво тунельних конструкцій — це суттєвий інженерний, часовий і, безумовно, фінансовий ресурс. Тож чи актуально це зараз? Я дуже скептично до цього ставлюся”, — резюмував Андрій Корецький.
Уже з наступного тижня у столиці планують розпочати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро на випадок пошкодження наявних мостів. Також розглядають можливість спорудження тунелю під річкою.
Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію
Читайте нас також в Telegram!
