Освіта Тальнівщини в умовах війни: реформа, бюджетні обмеження та проблема підвезення школярів

Чому громади змінюють мережу шкіл, скільки коштує навчання дітей, куди спрямовуються бюджетні кошти й чому сьогодні виникли труднощі з підвезенням учнів? Розбираємося в державній освітній політиці, законодавчих вимогах і ситуації в Тальнівській громаді.

Останнім часом на Тальнівщині гостро постало питання підвезення школярів. Затримка оплати за пальне порушила графік шкільних автобусів. Це стурбувало батьків і викликало багато запитань до місцевої влади.

Чому не вдалося вчасно закупити пальне? Чи були передбачені на нього кошти? Чому гроші з  бюджету громади не можна використати? І чи пов’язана нинішня ситуація з реформою шкільної мережі, через яку останніми роками громади змушені переглядати роботу малокомплектних закладів?

Щоб відповісти на ці запитання, необхідно розглянути ситуацію комплексно. Адже сьогоднішні труднощі – не лише питання закупівлі пального. Вони виникли на тлі багаторічних змін у фінансуванні освіти, повномасштабної війни й нових обмежень у проведенні бюджетних платежів.

Ми проаналізували законодавство, поспілкувалися з міським головою Василем Сідьком, начальницею Управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради Наталією Шпичак, керівницею відділу освіти Ларисою Барановською, щоб з’ясувати, що відбувається та які є шляхи виходу із ситуації.

Реформа освіти: чому держава змінює мережу малокомплектних шкіл

Реформування загальної середньої освіти в Україні передбачає не лише оновлення навчальних програм, а й створення спроможної мережі закладів, у яких діти матимуть належні умови для здобуття освіти. Одним із найскладніших питань цієї реформи стало функціонування малокомплектних шкіл, особливо в сільській місцевості. У багатьох із них кількість учнів поступово зменшується, однак витрати на утримання приміщень, оплату праці педагогів та організацію навчального процесу залишаються значними. Водночас держава змінює правила розподілу освітньої субвенції, встановлюючи мінімальні вимоги до кількості учнів у закладах, які можуть отримувати державне фінансування. Через це громади опиняються перед непростим вибором: самостійно утримувати малокомплектні школи або переглядати освітню мережу.

Основним нормативним документом, що регулює діяльність закладів загальної середньої освіти, є Закон України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX від 16 січня 2020 року. Зокрема, стаття 32 цього закону визначає порядок утворення, реорганізації, ліквідації та перепрофілювання закладів освіти. Рішення щодо комунальних шкіл ухвалює їхній засновник – відповідна місцева рада.

При цьому закон передбачає, що під час формування мережі закладів освіти необхідно враховувати демографічну ситуацію, потреби громади й доступність освіти.

Для сільських шкіл установлено окрему процедуру: проєкт рішення про реорганізацію, зміну типу або ліквідацію має бути оприлюднений не менш як за рік до його ухвалення та пройти громадське обговорення. Отже, держава не видає прямого наказу закрити кожну малокомплектну школу, однак визначає правила фінансування, за яких утримання певних закладів стає додатковим фінансовим навантаженням для місцевих бюджетів.

Саме зміна умов державного фінансування стала одним із ключових чинників, що спонукають громади переглядати шкільну мережу.

Освітня субвенція: чому кількість учнів визначає фінансові можливості школи

Освітня субвенція – це кошти, які держава передає місцевим бюджетам для оплати праці педагогічних працівників із нарахуваннями. Її надання регулюється статтею 103² Бюджетного кодексу України та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 6.

Обсяг субвенції розраховується за спеціальною формулою, що враховує, зокрема, кількість учнів і розрахункову наповнюваність класів. У малокомплектній школі може навчатися кілька десятків дітей, але для організації повноцінного навчального процесу все одно потрібні вчителі різних предметів, адміністративний і технічний персонал, опалення, електроенергія й утримання приміщення. Витрати на догляд будівлі й забезпечення роботи закладу не зменшуються пропорційно до кількості учнів. Тому вартість навчання однієї дитини в малокомплектній школі може бути значно вищою, ніж у великій.

Держава поступово посилювала вимоги до кількості учнів у школах, які фінансуються коштом освітньої субвенції.

Зокрема, з 1 вересня 2025 року запровадили обмеження щодо фінансування шкіл, у яких навчається менш як 45 учнів, із передбаченими законодавством винятками. Із 1 вересня 2026 року діють нові пороги, що залежать від структури закладу. Зокрема, для шкіл із 1-12 класами встановлено поріг у 60 учнів, із 1-11 класами – 55, а для окремих інших типів закладів – 45 учнів. Ці вимоги передбачені змінами до Порядку надання освітньої субвенції.

Отже, якщо школа не відповідає встановленим критеріям, то може втратити право на державне фінансування оплати праці педагогів. За таких умов громаді доводиться або самостійно шукати кошти на її утримання, або ухвалювати рішення щодо подальшого функціонування закладу. Важливо розуміти, що припинення державного фінансування не означає автоматичної ліквідації школи. Однак воно створює додаткове навантаження на місцевий бюджет.

Скільки коштує навчання одного учня в малокомплектній школі

Фінансовий бік реформи особливо помітний, коли порівняти витрати на навчання одного учня в закладах із різною наповнюваністю. За оприлюдненими даними щодо фінансування освіти, у 2023 році середня вартість утримання одного учня становила 37,9 тисячі гривень, із яких 23,6 тисячі гривень покривалися освітньою субвенцією. Водночас середня вартість навчання одного учня в малокомплектній школі сягала 57 тисяч гривень.

У 2024 році середня вартість утримання одного учня зросла до 44,4 тисячі гривень, а обсяг субвенції в розрахунку на одного учня становив 28 тисяч гривень. У малокомплектних школах середня вартість навчання одного учня сягала 62 тисяч гривень. Такі відмінності пояснюються насамперед тим, що витрати на експлуатацію школи розподіляються між меншою кількістю дітей.

Наприклад, у закладі, де навчається 30 учнів, усе одно необхідно забезпечити роботу педагогів, опалення, електроенергію та утримання будівлі. У школі, де навчається кілька сотень дітей, значна частина цих витрат розподіляється на більшу кількість учнів. У деяких закладах витрати на одного школяра можуть бути ще вищими. Проте конкретні показники залежать від кількості учнів, штатного розпису, стану будівель та інших особливостей кожної школи. Саме тому для об’єктивної оцінки ситуації в Тальнівській громаді необхідно враховувати фактичні витрати кожного закладу.

Чому громади не можуть просто самостійно утримувати всі школи

Освіта залишається одним із найбільших напрямів видатків місцевих бюджетів.

Крім оплати праці педагогів, громади мають забезпечувати утримання приміщень, оплачувати комунальні послуги, проводити ремонти, закуповувати обладнання, забезпечувати підвезення дітей і виконувати інші необхідні роботи. Водночас місцеві бюджети мають обмежені фінансові можливості. Окрім освіти, громади фінансують соціальні програми, благоустрій, утримання комунальної інфраструктури й інші потреби. Під час повномасштабної війни до цього додаються витрати, пов’язані з підтримкою Сил оборони, безпекою і відновленням пошкоджених об’єктів. Саме тому освітня субвенція має принципове значення для забезпечення роботи шкіл. Коли державне фінансування певного закладу припиняється через невідповідність установленим критеріям, громаді доводиться шукати додаткові кошти у власному бюджеті або змінювати мережу. Громада повинна оцінити, чи має вона фінансову можливість утримувати такий заклад і чи може забезпечити дітям належні умови навчання. Саме тому реорганізація шкільної мережі стала одним із найскладніших питань для місцевого самоврядування.

Реорганізація заради якості освіти, а не лише економії

Зміни в навчальній мережі мають не тільки фінансовий, а й освітній вимір. Мета реформи – створити умови, за яких діти зможуть здобувати якісну освіту, матимуть доступ до необхідного обладнання, достатньої кількості педагогів та повноцінного навчального середовища. У малокомплектних школах можуть виникати труднощі з формуванням класів, організацією навчання з окремих предметів і забезпеченням повного навчального навантаження вчителів. Водночас укрупнення мережі саме по собі не гарантує підвищення якості освіти. Для цього необхідні належна матеріально-технічна база, кваліфіковані педагоги, безпечні умови й доступність закладів для дітей. Саме тому під час реорганізації важливо не лише визначити, де навчатимуться учні, а й забезпечити належні умови навчання.

19 маршрутів і 674 дитини: як організоване підвезення школярів у громаді

Як пояснила начальниця відділу освіти Тальнівської міської ради Лариса Барановська, громада має складну систему підвезення учнів. На її балансі перебувають 12 шкільних автобусів, а загалом для забезпечення освітнього процесу необхідно організувати 19 маршрутів.

– У нас велика логістика й найбільша громада в усій Черкаській області. Маємо 30 закладів освіти: 13 загальної середньої освіти, 15 дитячих садочків і два заклади позашкільної освіти, – зазначила Лариса Барановська.

На щотижневу заправку шкільних автобусів потрібно 1,2 тонни пального, що вартує близько 120 тисяч гривень. Підвезення дітей до міських шкіл здійснюється як шкільними автобусами, так і приватним перевізником.

Загалом він обслуговує п’ять маршрутів: Лісове – Веселий Кут – Гордашівка – Тальне; Зеленьків – Майданецьке – Тальне; Левада – Білашки – Тальне; Зеленьків – Майданецьке – Тальне; Червоне – Соколівочка – Тальне.

На балансі громади обліковується 15 рейсів, однак із 1 вересня на маршрути виїхали 10 шкільних автобусів. Така різниця пояснюється тим, що Кобринівська гімназія, Тальнівський НВК, Тальнівська школа №2 та Кривоколінський ліцей щодня здійснюють по два рейси. Один автобус двічі перевозить дітей у різних напрямках. Загалом для повноцінного початку навчального процесу необхідно забезпечити 19 рейсів. Станом на 15 вересня підвезення потребували 674 дитини – учні шкіл і вихованці дитячих садочків. До Тальянок і Білашок підвезенння не здійснюється, адже немає потреби. Решта закладів критично залежить від шкільного транспорту. Окремим викликом залишається й кадровий дефіцит, спричинений війною. За період повномасштабного вторгнення на потреби мобілізації було передано 4 автобуси з громади. Крім того, значну кількість водіїв мобілізували до лав Збройних сил України. На початку літа гостро стояло питання укомплектування штатів водіями шкільних автобусів: станом на 10 вересня було закрито лише одну вакансію, водночас громада й надалі потребувала ще одного фахівця. Тож нині громада стикається із браком самого транспорту та водіїв, які могли б забезпечити регулярні перевезення.

Чому приватний перевізник не може замінити шкільні автобуси

Повністю перекласти підвезення дітей на приватного перевізника, неможливо без суттєвих наслідків для транспортного сполучення громади. У міській раді кажуть:

– Якщо повністю замінити шкільний транспорт приватним перевізником, йому доведеться зняти всі свої автобуси з регулярних рейсів, щоб забезпечити довіз дітей. Це зупинить громадський транспорт і викличе хвилю значного обурення серед жителів громади.

Отже, проблема з підвезенням школярів впливає не лише на відвідування навчальних закладів, а й на регулярне транспортне сполучення для інших жителів.

Як організовують навчання під час повітряних тривог

Паралельно з транспортними труднощами заклади освіти Тальнівщини  працюють за змішаною формою навчання. На організацію освітнього процесу впливають і безпекові обставини. Як зазначила Лариса Барановська, громада не переходить повністю на дистанційне навчання, оскільки не належить до прифронтових територій. Водночас повітряні тривоги створюють додаткові труднощі, особливо коли сигнал лунає під час руху шкільного автобуса. Такі ситуації викликають хвилювання батьків. Навіть якщо тривога оголошена зранку, частина батьків усе одно самостійно привозить дітей на заняття.

Якщо повітряна тривога починається, коли діти вже перебувають у закладі, навчання не припиняється повністю. Учні разом із педагогами переходять до облаштованих укриттів, які функціонують у кожному закладі та продовжують там працювати.

Для дітей, які змогли прийти до школи, уроки проводять учителі безпосередньо в класах. Ті ж учні, які через безпекову ситуацію або відсутність транспорту залишилися вдома, можуть долучатися до спільного уроку онлайн. За рекомендацією відділу освіти на початку заняття або навчального дня вчитель надсилає їм посилання на трансляцію, тож діти підключаються за допомогою мобільних телефонів і навчаються одночасно з класом. За словами начальниці відділу освіти, заклади освіти отримали методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в умовах військового стану від управління освіти. Адже директори на місцях краще знають ситуацію у своїх школах і можуть оперативно ухвалювати рішення відповідно до обставин. Єдиний жорсткий алгоритм для всіх 30 закладів освіти в умовах мінливої безпекової ситуації застосувати складно.

Платежі під постійним контролем

Окремо Лариса Барановська наголосила, що відділ освіти постійно відстежує ситуацію з оплатою рахунків, адже від цього залежить можливість забезпечувати підвезення дітей.

– Ми постійно моніторимо ситуацію, адже нам зовсім не байдуже. Головний бухгалтер телефонує в органи Державної казначейської служби по п’ять-шість разів на день. Робочий день починається з перевірки рахунків на моніторі комп’ютера, після чого одразу здійснюються дзвінки в казначейство. Так само і перед виходом додому, і навіть у вечірній час із дому головний бухгалтер продовжує тримати процес на контролі, постійно перевіряючи та перепитуючи інформацію про рух коштів, – розповіла вона.

У відділі освіти, за словами керівниці, стежать за кожною зміною в русі платежів і чекають на можливість провести необхідні оплати.

Чому пальне не закуповують одразу на весь рік

Одне з питань, яке виникло в батьків, чому громада не закупила необхідну кількість пального ще на початку року. Як пояснює міський голова Василь Сідько, пальне для шкільних автобусів закуповують поступово. Такий підхід пов’язаний із бюджетним плануванням та особливостями ринку нафтопродуктів, надходжень сплати податків до бюджету. Окремо міський голова звертає увагу на ситуацію з наповненням місцевого бюджету. За його словами, через складнощі з реалізацією сільськогосподарської продукції та проблеми з роботою портів через війну надходження до бюджетів скорочуються. Сільгоспвиробники, які в попередні роки забезпечували значну частину податкових надходжень, нині мають труднощі з реалізацією зерна, а відповідно, і з формуванням податкових платежів. «Через це місцевий бюджет не доповнюється. І так по всій країні», – зазначає Василь Сідько. За його словами, саме тому громада не може наперед, умовно ще в січні, закупити весь необхідний на рік обсяг пального: бюджетні надходження здійснюються протягом року, а закупівлі проводяться відповідно до фактичного фінансового ресурсу та встановлених процедур. Нині ж кошти на пальне в бюджеті передбачені, однак через затримки казначейських платежів громада фактично не може ними скористатися.

За його словами, закупівля пального на весь рік не завжди є доцільною, оскільки ціни можуть суттєво змінюватися. У таких умовах постачальники не завжди готові виконувати договори, укладені за попередніми цінами. Крім того, потреби в пальному залежать від фактичної роботи автобусів, маршрутів та організації навчального процесу. Тому закупівлі проводять відповідно до потреб і наявного фінансового ресурсу. Цього року ситуацію ускладнило те, що перша процедура закупівлі не завершилася укладенням договору.

Зірваний тендер і зростання цін: як виникла проблема із закупівлею

За словами Василя Сідька, у першій процедурі закупівлі взяли участь чотири постачальники. Однак через зростання вартості пального вони відмовилися підписувати договори за цінами, визначеними результатами тендеру. У результаті громаді довелося оголошувати повторну закупівлю.

Переможцем наступного тендеру стала компанія «Укрнафта». Тальнівська громада отримала талони на пальне, однак скористатися ними поки не може, оскільки оплата не пройшла. Щоб забезпечити роботу автобусів на перехідний період, раніше також уклали прямий договір із постачальником «Добробут» та придбали півтори тисячі літрів пального. Цей запас дав змогу певний час підтримувати роботу автобусів. Однак він вичерпався, а оплатити наступні закупівлі наразі не вдалося. Отже, проблема виникла внаслідок кількох обставин: невдалої першої закупівлі, зростання цін на пальне, необхідності повторного тендеру й подальших труднощів із проведенням бюджетних платежів.

Кошти на пальне є, але платежі не проходять

Щоб з’ясувати, чи передбачила громада кошти на пальне та чому не вдалося вчасно розрахуватися з постачальниками, ми звернулися до начальниці Управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради Наталії Шпичак. За її словами, фінансове управління виконує свої обов’язки: кошти на необхідні видатки передбачені, платіжні доручення від розпорядників коштів реєструються й передаються до Державної казначейської служби. Однак проведення платежів затримується на рівні Казначейства.

Зокрема, ще 17 вересня 2026 року відділ освіти передав до Тальнівського відділу Державної казначейської служби платіжне доручення на загальну суму 603 045 гривень за різними кодами видатків. Станом на 29-30 вересня кошти так і не були перераховані, хоча платіжне доручення зареєстроване. Наталія Шпичак наголошує, що кошти на пальне в бюджеті громади є. 29 вересня на сесії міської ради депутати додатково спрямували 2 мільйони гривень на його закупівлю й виділили додаткові кошти на освіту. Проте самого рішення про виділення фінансів недостатньо для проведення оплати. Необхідно, щоб Казначейство мало змогу здійснити відповідну операцію згідно з чинним порядком. За словами начальниці фінансового управління, труднощі виникають не лише з оплатою пального. Навіть платежі за захищеними статтями бюджету, зокрема заробітна плата, проходять із затримками. Це свідчить про те, що проблема з проведенням платежів має ширший характер і не обмежується фінансуванням шкільних автобусів.

Що змінилося в бюджетному фінансуванні з 1 жовтня

В умовах воєнного стану в Україні діє особливий порядок казначейського обслуговування бюджетів. Основним нормативним документом, який регулює це питання, є постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року № 590. Її пункт 19 визначає черговість здійснення платежів Державною казначейською службою в умовах воєнного стану. Крім того, стаття 54 Бюджетного кодексу України передбачає можливість тимчасового обмеження асигнувань загального фонду в разі недостатності надходжень. Пункт 22 розділу VI Бюджетного кодексу України містить спеціальні положення щодо виконання бюджетів в умовах воєнного стану. Наприкінці вересня уряд повідомив про нові заходи щодо забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів. Згідно з оприлюдненою інформацією, з 1 жовтня 2026 року має запрацювати новий порядок, який передбачає пріоритетне спрямування коштів на оборону, заробітні плати, пенсії, соціальні виплати та інші визначені першочергові потреби. За недостатності коштів проведення інших платежів може бути тимчасово обмежене. Серед видатків, які можуть опинитися під таким обмеженням, – ремонти, благоустрій та будівництво. Для освітньої сфери це означає, що навіть за наявності затверджених бюджетних призначень оплата пального, ремонт шкільних автобусів та закупівля обладнання за програмою «Нова українська школа» можуть зіткнутися з труднощами. Водночас заробітна плата педагогів належить до захищених видатків і має пріоритет. Проте, як свідчить ситуація в Тальнівській громаді, навіть такі платежі можуть затримуватися. За словами Наталії Шпичак, місцеве Казначейство очікує на офіційні роз’яснення та інструкції щодо застосування нового порядку. На момент розмови остаточного розуміння, як саме відбуватиметься проведення платежів після 1 жовтня, ще не було. Невизначеність стосується не лише оплати вже зареєстрованих платіжних доручень, а й можливості подавати нові документи.

Чи є проблема загальноукраїнською

Про ситуацію із затримкою платежів говорили й на державному рівні. Прем’єр-міністр Сергій Корецький під час свого виступу заявив про запровадження пріоритетності бюджетних видатків та відтермінування непершочергових платежів. Василь Сідько зі свого боку звертався до народних депутатів, керівництва Черкаської обласної військової адміністрації та обласного управління Державної казначейської служби. Поки що у відповідях, які отримує громада, основним поясненням затримки залишається призупинення або обмеження проведення окремих платежів. Міський голова також спілкувався з колегами з інших громад. За його словами, там теж виникали труднощі з бюджетними платежами. Водночас наявність запасів пального та кількість шкільних автобусів у різних громадах відрізняються. Тому наслідки обмежень можуть проявлятися в різний час. У громадах, які мають більші запаси пального або меншу мережу закладів освіти, автобуси можуть продовжувати працювати довше. Однак робити висновок про неминуче припинення підвезення в усіх громадах без підтверджених даних було б передчасно. Для Тальнівщини питання особливо актуальне, оскільки громада має значну мережу закладів освіти та відповідні потреби в організації підвезення учнів.

Чому не можна просто взяти пальне в борг

У ситуації, коли шкільні автобуси потребують пального, може виникнути цілком логічне запитання: чому громада не домовиться з постачальниками про відтермінування оплати? Однак, як пояснює Наталія Шпичак, потреба в пальному для забезпечення підвезення учнів є значною. Ідеться не про кілька десятків літрів, яких вистачило б на одну поїздку, а про систематичне забезпечення роботи автобусів. Тому вирішити проблему лише домовленістю про невелику кількість пального в борг неможливо. Водночас у громаді розглядають можливі шляхи виходу із ситуації. Один із варіантів залежить від того, чи дозволятиме Казначейство реєструвати нові платіжні доручення. Наразі головне завдання – дочекатися офіційних роз’яснень щодо проведення платежів і відновити можливість розрахунків за пальне.

Додаткові кошти виділені: громада шукає можливість відновити підвезення

Тальнівська міська рада вже вжила заходів для забезпечення потреби в пальному. Зокрема, 29 вересня на сесії депутати додатково спрямували 2 мільйони гривень на його закупівлю та передбачили додаткове фінансування освіти. Це рішення свідчить, що питання підвезення учнів залишається серед пріоритетів громади.

Однак для фактичної закупівлі пального недостатньо лише ухвалити бюджетне рішення. Потрібно провести процедуру закупівлі, укласти договір і здійснити оплату. Наразі саме останній етап і став проблемним. Як пояснюють у фінансовому управлінні, кошти на рахунках громади є, але можливість їх використання залежить від роботи Казначейства та порядку проведення бюджетних платежів. Тому нинішня ситуація не означає, що громада відмовилася від фінансування підвезення або не передбачила на нього коштів.

Навпаки, місцева влада шукає можливості забезпечити роботу шкільних автобусів, однак реалізація цих рішень наразі залежить від відновлення платежів.

Варто пам’ятати, що всі ці процеси відбуваються в умовах повномасштабної війни, яка щодня створює нові виклики для громад, освітян, батьків і дітей. Війна впливає на фінансування, кадрове забезпечення, транспортну логістику та організацію навчання. Тож сьогодні громади змушені не лише вирішувати нагальні проблеми, а й постійно шукати нові підходи, вчитися працювати в умовах невизначеності та пристосовувати освітні процеси до реалій воєнного часу. І головне завдання при цьому залишається незмінним – забезпечити дітям можливість здобувати освіту навіть за найскладніших обставин.

Ps: Ми й надалі стежитимемо за розвитком цієї ситуації та триматимемо вас, шановні читачі, в курсі подій. Щойно з’явиться нова інформація щодо проходження платежів, закупівлі пального та відновлення повноцінного підвезення дітей, ми обов’язково повідомимо про це на сторінках «Нового Дзвону» та «Вістей Черкащини».

Анна ДРАГУН, Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!