Одна справа на двох: мама та донька з Тального присвятили себе стоматології

– Як була маленькою, завжди ходила з мамою на роботу, я в цьому виросла, – пригадує своє дитинство Анастасія Маханець, лікар-стоматолог. – Іншого варіанту в мене навіть не було – тільки стоматологія.
Молода лікарка у 2012 році закінчила Українську медичну академію (м. Полтава). Працювала деякий час у столичних клініках і асистентом лікаря, і лікарем безпосередньо. Зараз працює пліч-о-пліч зі своєю мамою Оксаною Цюрупою у Тальному, у їхньому приватному стоматологічному кабінеті.
– Від мами я завжди отримувала підтримку, допомогу, завжди звертаюся до неї за порадою. Як стоматолог, вона теж багато чого мене навчила. Я з нею практику проходила. Починала хірургію теж під маминим наглядом. Якщо не впевнена, знаю, що вона поруч, допоможе, – каже Анастасія. – У роботі для мене головне, щоб пацієнт залишився задоволеним, щоб людина вийшла від мене з гарною посмішкою, щаслива, і щоб нічого не боліло.
– Настя захотіла піти по моїх стопах, – розповідає Оксана Михайлівна, мама. – Чому обрала стоматологію я? Коли вчилася у школі, десь у класі 7-8-му (Боже мій, як давно це було!) моя мама прочитала гороскоп, що мені бути стоматологом. Тоді ми просто посміялися. Але пізніше поїхали вступати до Черкаського мед­училища – на фармацевта. Але того року на цю спеціальність набору не було. Натомість був на зуботехнічне відділення. Я пішла вчитися на зубного техніка. Мало хто з черкащан хотів їхати до Олександрії, на Кіровоградщину, бо навчання проходило там. У нас група була, у якій вчилися діти, фактично, з Черкащини. Училище закінчила з червоним дипломом та вступила до Дніпропетровського медичного інституту.


Оксана Михайлівна спочатку працювала у Тальному у державній стоматології. 16 років тому відкрила власний стоматкабінет: «На той час багато хто з моїх знайомих, одногрупників мали свою справу. До здійснення цієї мрії я дуже довго йшла, – каже жінка. – Спочатку збирала фінанси, все відбувалось поетапно. В усьому мені допомагав мій чоловік. Спочатку ми орендували приміщення у дитсадку «Струмочок», робили там ремонти і оформляли документацію. У Тальному тоді приватні кабінети вже діяли: спочатку відкрила кабінет Світлана Захарчук, через рік – Сергій Кравчук і ще за рік – я. Пропрацювавши 4 роки у найманому приміщенні, ми порадились сім’єю і придбали квартиру у 5-поверхівці в районі цукрозаводу, зробили там ремонт і перейшли туди. Там працюємо й зараз».
За словами Оксани Михайлівни, у професії стоматолога головне – надати допомогу, бути чуйним і людяним, вміти поважати людей. Як зізнається лікарка, їй дуже часто доводилося їхати до пацієнтів у святкові та вихідні дні, на Різдво чи Паску, до лежачих людей, яким вона б нізащо й ніколи б не відмовила. Їхала, беручи необхідний інструментарій, навіть у села. І неважливо, вдень це було чи вже далеко за північ. Її пацієнтами були і підопічні Тальнівського терцентру. Неодноразово до Оксани Цюрупи за кваліфікованою допомогою зверталися АТОвці.


Як і в будь-якій професії, у стоматології теж є свої ризики. Оксана Михайлівна розповідає, що останні роки все частішими є алергічні реакції у пацієнтів на медпрепарати, і підвищений тиск, який може спричинити цілу низку ускладнень. І тому потрібно бути якомога уважнішим як до молоді, так і до людей старшого покоління.
– Напередодні професійного свята усім колегам хочу побажати витримки, терпіння, здоров’я, щоб легко працювалося і траплялося якомога менше випадків ускладнень, щоб пацієнти були задоволені своїми лікарями, – каже Оксана Цюрупа.

Ольга ОСІЯНЕНКО

06.02.2021 11:45
Переглядів: 4095
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.