Коли тривога стає частиною життя: психологиня з Тального про наслідки постійного стресу

Війна, повітряні тривоги, обстріли та невизначеність стали частиною повсякденного життя українців. Навіть у відносно спокійні періоди багатьом складно розслабитися, відволіктися від тривожних думок і відчути себе в безпеці. До цього додаються побутові труднощі, зокрема відключення електроенергії, води та перебої зі зв’язком. Постійне пристосування до таких обставин виснажує не лише фізично, а й психологічно. Як тривалий стрес позначається на нашому стані та за якими ознаками можна зрозуміти, що організму потрібна увага?

Про це ми поспілкувалися з Тетяною Грабевник, психологинею КНП «Тальнівська багатопрофільна лікарня» ТМР.

Психіка адаптується, але це не означає, що стрес минає без наслідків

Тривале перебування в умовах небезпеки та невизначеності запускає в організмі багато процесів. Частина з них помітна одразу, інші проявляються поступово. Нервова система постійно перебуває в напрузі, через що людина швидше втомлюється, може відчувати різкі перепади настрою, м’язове напруження, погіршення самопочуття та проблеми зі сном.

Також нерідко погіршуються концентрація уваги й пам’ять. Одні люди стають надмірно емоційними, інші відчувають байдужість або емоційну відстороненість. Хтось прагне усамітнення, уникає спілкування та хоче залишатися лише в колі найближчих.

– Психіка намагається впоратися з тими викликами, з якими доводиться зіштовхуватися. А в кожної людини адаптаційні навички різні, відповідно, прояви на рівні душі та тіла теж будуть різні. Це залежить від багатьох факторів, – пояснює Тетяна Грабевник.

За словами психологині, людина радше адаптується до війни та постійних обстрілів, ніж звикає до них. На те, як саме вона переживає ці обставини, впливають особливості нервової системи, генетика, наявність соціального кола підтримки, умови проживання та пережиті втрати. Важливу роль відіграє й те, чи має людина надію. Тож однакові обставини можуть по-різному позначатися на людях. І навіть якщо хтось зовні здається спокійним, це не обов’язково означає, що він не переживає внутрішнього напруження.

Як зрозуміти, що стрес переростає у виснаження

Постійна втома, дратівливість або небажання спілкуватися можуть здаватися звичайною реакцією на складні обставини. Проте важливо вчасно помічати зміни у власному самопочутті.

Серед ознак, які можуть свідчити про те, що людина вже не справляється зі стресом, психологиня називає:

• порушення сну та погіршення фізичного самопочуття;
• труднощі з концентрацією уваги й прийняттям рішень;
• виснаження, яке не минає навіть після відпочинку;
• постійну тривожність і напругу;
• різкі перепади настрою;
• уникнення спілкування з близькими, друзями та соціумом загалом;
• втрату інтересу до життя й нав’язливі негативні думки.

Водночас оцінювати варто не лише окремі симптоми, а й те, як вони змінюються з часом та впливають на повсякденне життя.

Особливої уваги потребують ситуації, коли симптоми посилюються або тривають тижнями, погіршуються стосунки з близькими, робота чи здатність піклуватися про себе. Також важливо не ігнорувати відчуття втрати контролю над власними реакціями та висловлювання людини про те, що вона більше не витримує, не бачить виходу або не має сил продовжувати.

Чому відключення світла додатково виснажують

До стресу, пов’язаного з війною, додаються й побутові випробування. Тривалі або непередбачувані відключення електроенергії, перебої з водопостачанням, інтернетом та зв’язком створюють додаткове навантаження на нервову систему.

Психіку виснажує не лише сама відсутність світла, а й необхідність постійно пристосовуватися до обставин, на які неможливо вплинути. По-перше, людина втрачає відчуття контролю. Якщо електроенергію вимикають без зрозумілого графіка, складно передбачити, коли вдасться приготувати їжу, зарядити телефон, попрацювати чи відпочити. Через це доводиться знову й знову змінювати плани. По-друге, кожна додаткова побутова проблема потребує зусиль: знайти заряджений повербанк, перевірити заряд пристроїв, перенести робочі завдання або по-іншому організувати домашні справи.

Ще один чинник – порушення сну та фізіологічного відновлення. Відсутність опалення, вентиляції, можливості охолодити приміщення у спеку або створити комфортні умови для сну може посилювати фізичне виснаження. А недосипання, своєю чергою, знижує здатність регулювати емоції.

Крім того, через відключення електроенергії стають недоступними звичні способи відпочинку. Для когось це можливість подивитися фільм, послухати музику, почитати чи поговорити з рідними. Перебої з інтернетом і зв’язком можуть додатково посилювати хвилювання через неможливість бути на контакті з близькими. Таким чином, навіть звичайні побутові труднощі можуть ставати ще одним джерелом напруги, особливо коли людина вже тривалий час перебуває у стані стресу.

Важливо не знецінювати власні переживання та не вимагати від себе постійної витривалості. Якщо психологічний стан погіршується, симптоми не минають, а звичні способи впоратися з труднощами вже не допомагають, варто звернутися по фахову підтримку.

У наступному матеріалі поговоримо про те, як допомогти собі впоратися з тривогою, не піддаватися інформаційному перевантаженню, відпочивати без почуття провини та зберігати відчуття повноцінного життя навіть у складних обставинах.

Жителі Тальнівської громади можуть звернутися за консультацією до Тетяни Грабевник у будні дні із 8:00 до 16:00. Нині вона проводить свою роботу у кабінеті №23 Тальнівської багатопрофільної лікарні.

Тая КАЯФЮК

Читайте також: Освіта Тальнівщини в умовах війни: реформа, бюджетні обмеження та проблема підвезення школярів

Читайте нас також в Telegram!