Два вечори після уроків і ціле життя на плівці: як школярка з Тальнівщини зняла фільм про рідне село

Ліцеїстка Аліна Толочко знає про свій Зеленьків значно більше за офіційні історичні довідки. Її відеоробота «Від минулого – до майбутнього» виборола першість у номінації «Найкреативніше відео» на конкурсі «Мандруємо рідним краєм». Дівчина не шукала екзотичних локацій: увімкнула камеру в рідних місцях, розпитала старожилів і за два вечори змонтувала історію, від якої щемить серце навіть у колишніх жителів села.  

Як за тиждень створити відеопереможця

Ідея взяти участь у конкурсі народилася спонтанно – під час розмови в ліцейному коридорі. Учителька історії Світлана Білоруська запропонувала Аліні спробувати свої сили, оскільки та вже мала досвід створення невеликих роликів, то погодилася без вагань.

На збір старих світлин, перевірку дат і зйомки пішов цілий тиждень. Дівчина ходила знайомими стежками, шукала вдалі ракурси й фіксувала краєвиди. Найбільше задоволення приніс процес монтажу, за який вона сідала пізно ввечері, після виконання домашніх завдань. 

Легенди про пана й утрачені святині

Коли Аліна заглибилася в архіви й розповіді старших людей, рідний Зеленьків відкрився для неї зовсім інакше. Виявилося, що колись село гриміло на всю округу: тут працював потужний млин, куди з’їжджалися люди з усього району та області, щоб перемолоти зерно. Діяла своя лікарня, що врятувала тисячі життів, і школа, зі стін якої вийшло чимало відомих постатей. «Найбільше мене здивували історії про видатних земляків,- зізнається ліцеїстка. – Я й раніше чула ці прізвища, проте лише під час роботи над фільмом усвідомила масштаб їхніх здобутків».

Цікавилася вона й походженням назви села. За місцевими переказами, колись на цих землях стояв маєток пана з подібним прізвищем; за іншою ж версією, топонім походить від того, що поселення буквально потопає в зелені. «Напевно, найважче було говорити про Голодомор і війну. Адже дуже боляче спостерігати за тим, як історія повторюється на наших очах, і молоді хлопці з нашого села знову гинуть, віддаючи життя за Україну», – ділиться переживаннями авторка.

Місця сили й найкращі співавтори

У фінальний монтаж увійшла лише частина напрацювань: через жорсткі часові рамки багато цікавих фактів і вдалих відеозаписів довелося залишити за кадром. Проте Аліна встигла показати власні місця сили, без яких не уявляє життя. Це рідна школа, педагоги якої навчили вірити у свої сили, та сільський Будинок культури. Там дівчина постійно бере участь у благодійних концертах, а декламація, співи й танці допомагають їй відновлювати енергію.

Помічників для зйомок вона не шукала, проте головними співавторами фільму вважає своїх односельців. Бабусі й дідусі підказували, чи правдиві факти вона знайшла, та щедро ділилися спогадами про власну молодість.  «Якби не ці люди, у мене б просто не було матеріалу для розповіді, адже саме вони творили історію села. Я безмежно вдячна, що поруч живуть такі земляки», – каже Аліна.

Попереду – всеукраїнський рівень

Журі відзначило роботу за глибину фактажу й нестандартний підхід, а для самої авторки найвищою нагородою стали відгуки людей. Коли відео подивилися земляки, які нині живуть далеко від дому, то впізнавали на екрані рідні вулиці й знайомі обличчя. Музику до стрічки Аліна не шукала за спеціальними алгоритмами, а обрала мелодію, що найбільше припала до душі.

На досягнутому юна режисерка зупинятися не збирається – уже готує новий проєкт, цього разу всеукраїнського масштабу. Деталей поки не розкриває, щоб не наврочити, але впевнена у своєму головному правилі: майбутнє громади залежить від того, чи пам’ятають люди своє коріння.

«Моя сім’я дає мені сили й віру в себе. Я вдячна долі, що народилася тут, маю друзів і однодумців, які мене підтримують. Лише бережне ставлення до рідного краю здатне зберегти наше село навіть у такі грозові часи. Ми любимо свою землю й робитимемо все можливе, щоб нам було на ній добре»,– підсумовує Аліна Толочко.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Освіта Тальнівщини в умовах війни: реформа, бюджетні обмеження та проблема підвезення школярів

Читайте нас також в Telegram!