Чим вражала мисткиня з Харкова мешканців Звенигородщини

16 квітня у Національному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» на Звенигородщині представили виставку робіт з кераміки майстрині з Харкова Ольги Зміївської-Васильковської під назвою «Тут народжується сила».

Розповідаючи про неї, пані Ольга зауважила: «Роботи не прагнуть бути «зручними» для глядача. Вони не пояснюють і не підлаштовуються. У них є напруга, є стриманість, є внутрішня зібраність, яка виникає після втрат. І саме це робить їх живими. Саме через ці емоції вони у мене народжуються. Шамот, з яким я працюю, дуже цікавий матеріал. Матеріал, що вже пережив вогонь, стає носієм сенсу, у ньому є досвід трансформації, який не сховаєш під глазур’ю.

І, можливо, найточніше в цій історії – те, що моя кераміка не існує окремо від авторки. Війна, втрати, Харків, волонтерство, робота з людьми, постійне перебування у реальності, де складно – усе це відчувається в кожній формі.

Під час розмови, спілкування з глядачами я говорила про мистецтво як про спосіб не втратити внутрішню опору. Не як про «натхнення», а як про роботу – іноді важку, іноді мовчазну, але необхідну. Мені дуже цікаво було спостерігати реакцію відвідувачів».

Роботи майстрині викликали неабиякий інтерес у гостей заходу, на який завітало чимало і зрілих поціновувачів мистецтва, і зовсім юних. Доторкнутись до таємниць світу кераміки прийшли учні Шевченківського ліцею та студенти Шевченківського коледжу. Ансамбль бандуристів «Срібні струни» Мистецького ліцею «Колорит» забезпечив музичний супровід події. Аналізуючи роботи мисткині, в музеї наголошують: «Вона працює з шамотом – матеріалом, який уже пройшов вогонь і повернувся до життя. І саме в цій метафорі – одна з головних ідей виставки… Ця виставка – не лише про форми і матеріали. Вона про людей. Про здатність вистояти. Про пам’ять, яка залишається в нас. І про силу, що народжується – тихо, глибоко, але незворотно».

Як добре, що наша Звенигородщина, Шевченків край, стала справжнім хабом для людей культури, платформою для обміну досвідом, енергіями, думками. А для поціновувачів мистецтва – це завжди свято: зустріч із прекрасним та його творцями. Цінуймо наших талантів!

Марина КАМІНСЬКА

Читайте також: Десять років, які звучать: «Новий Дзвін» – історія довіри, боротьби і великої родини

Читайте нас також в Telegram!