Як житель Тальнівської громади отримував освіту європейського рівня

У третю суботу травня в Україні святкують День Європи, тому ми поцікавилися у жителя громади Михайла Нишпори, що родом із села Мошурів на Тальнівщині, як то жити в європейській країні – Польщі. Хлопець проживав і навчався протягом 4,5 років у місті Вроцлав. Тож познайомився з місцевим побутом і знає, що варто робити, щоб прожити в чужій країні, ще й отримати там знання.

Михайло розповідає, що спочатку не планував вступати до навчального закладу іншої країни. Хоча був дуже задоволений, коли у його батьків з’явилася можливість відправити сина навчатися за кордон. Відомо, що Польща – це найбільш оптимальний варіант для українців отримати освіту європейського рівня. До того ж, вартість навчання в цій країні не суттєво відрізняється від України.

 – Мого шкільного табелю для вступу до Вищої школи бізнесу в місті Вроцлав було достатньо, адже я навчався на «відмінно». Мені потрібно було підтягнути лише польську мову. Хоча у цьому навчальному закладі до цього ставилися лояльно. Школа дуже адаптована для українців, – говорить хлопець.

Одним із плюсів європейської країни є можливість навчатися та працювати паралельно. Там Михайло зрозумів, що починається його самостійне життя без тата й мами. Він почав заробляти свої перші гроші.

– Перша моя робота була – пакувальник інтернет-замовлень. Робочий день починався о 6 годині ранку і тривав до 11:00. А потім я йшов на другу роботу – мив посуд у піцерії. З часом працював на бенкетах як помічник офіціанта. Тоді зрозумів, що офіціант – класна професія. Так можна підтягнути мову, заробити на чайових. Потім ще працював перекладачем. За власні кошти я міг відпочити на канікулах. До того ж, працедавці у Польщі платять менший податок, якщо у них працює студент. Відповідно і робочий графік також підлаштовують під працівника, враховуючи розклад його занять у навчальному закладі. Якщо працюєш в Україні офіціантом, то ти виживаєш, а в Польщі можеш більше собі дозволити: і купувати фірмовий одяг, і оплачувати житло, і повечеряти в ресторані, – із захопленням розповідає Нишпора.

Михайло каже, що єдиним мінусом було те, що, як і в будь-якій іншій країні, ти завжди почуваєшся чужим. Йому постійно потрібно було доводити, що він класний і нормальний хлопець. Нічим не відрізняється від інших, хіба що тим, що досконало не володіє польською мовою.

– Мені не давало спокою те, що я був на другому місці після поляка. З одного боку це ніби й нормально, бо я не місцевий, але з часом це починає набридати. Ось, навіть у футбольній команді, де я грав, надавали перевагу полякам. Тому у мене сформувалася така думка, що тут я не зможу реалізувати свій потенціал на сто відсотків. Тож я гадав, що вдома буде краще. Так, для мене Україна і Польща – це два різних світи. Це два різних стилі життя. У Польщі знакове те, якщо ти чимось займаєшся – тебе підтримують. Якщо ти на роботі нормально працюєш, то тебе там шанують, – говорить хлопець.

Нишпора розповідає, що навчання у Вроцлаві було дуже цікавим, адже більшість вчителів Вищої школи мають бізнес, або досвід роботи в ньому. Тому навчання базується на практиці, на вирішенні реальних життєвих ситуацій.

Михайло з другом у 18-річному віці відкрили у Вроцлаві свою фірму в інтернеті. Вклали у цей бізнес перший капітал. Вони поставляли інноваційний продукт у Польщі – одноразові зарядки до телефону. На цій території такий продукт був новим, тому справа могла стати прибутковою. Проте, за словами Михайла, зарядні пристрої не відповідали екологічним нормам, погано заряджали телефони, тому вони вирішили не займатися цим. Тож перший підприємницький крок хлопців виявився провальним, але досвід вони отримали.

Найголовніше для Михайла – це завжди мати позитивний настрій, проблему називати завданням. Він переконує: якщо не маєш правильного психологічного спокійного, позитивного підходу до життя і навчання в іншій країні, то швидко можеш «розкиснути» і захотіти додому.

Зараз хлопець повернувся на Батьківщину, працює менеджером з продажу у ювелірній компанії у Києві. Також грає у футбол. У майбутньому він планує зайнятися власним бізнесом, адже має всі навики для цього та ще й освіту європейського рівня.

Ольга МОСКАЛЕНКО