Ваша думка

З 13 березня й до 3 квітня в усіх закладах освіти оголошено карантин у зв’язку з необхідністю запобігання поширення коронавірусу. Три тижні діти сидітимуть вдома, проте для батьків ніхто карантину не встановлював, батьки йдуть на роботу, працюють з ранку й до вечора. «На кого залишаєте дітей? Чи намагаєтеся якось відволікатися від теми коронавірусу? Як саме?» – з такими запитаннями звернулись ми до пересічних громадян у Тальному. Що вони відповіли, далі:

-Дітей залишаємо з батьками. Гуляти не випускаємо. Ролики, велосипед – все на території подвір’я. Ну, і уроки дома вчимо. Але цей карантин актуальний для великих міст. У селі, у якому 30 учнів, можна було б і не вводити. А то діти вдома сидіти не дуже хочуть. Люся, с. Колодисте, Тальнівський р-н

-Своїх дітей возимо до бабусі, навіть не знаю, чи можна такий карантин назвати карантином. Це ж все одно контакт: сісти в авто, діти руками беруться за поручні у під’їзді. Думаю, що все це якось виглядає несерйозно. А інший вихід? Його просто немає. Ні, можна сісти вдома і сидіти з дітьми, але, пробачте, годувати їх хто буде і на чиї гроші? Тетяна, м. Тальне

–Я навіть не уявляю, що роблять і як викручуються мами-одиначки, у яких нема нікого: ні матері, ні батька. Думаю, за щастя, коли руку допомоги подадуть друзі і виручать, побудуть з дітьми. Але це все одно день чи два, ну, тиждень, а далі що? Своїх залишаю з чоловіком, справляється. А так, то малюємо вдома з дітьми, граємося, нікуди не відпускаємо, хоч і дуже просяться. Оксана, м. Тальне

– Та ми й так особливо нікуди не ходили. Хіба що на день народження до родичів та друзів. Куди ходити? З чим? Маю двоє дітей, школяриків. Працюю, тож зараз вони під наглядом у бабусі. Мати бурчить, звісно, що дах їй зносять, але куди подінешся? Не водити ж їх із собою на роботу? Ввечері вдома сидять перед комп’ютерами. В них горе, бо в бабусі комп’ютера нема. Ниють, аби хоч одного перевезли. Але ми не здаємось, нехай пробують книги читати. У бабусі їх повно, фантастика, дитячі. Я сама на них виросла. Анна, Катеринопіль

-Який вірус? Як ходив у кабак, так і ходитиму. Жінки нема – їсти нема кому зварити. Хіба що закриють. Тоді доведеться одружуватись. А так я цілий рік на заробітках. Раніше їздив у Польщу, тепер – у Київ. Додому вертаюсь – відриваюсь трохи. Адже скільки друзів не бачив. Треба погомоніти. Політиків обсудити. На бабів поскаржитися…Вірусу не боюсь. Щодня дезінфекцію горла проводжу. Ну зараз, принаймні. На роботі не п’ю. Сергій, Катеринопіль

– Поясніть мені, що це за карантин, школи й садочки закрили. Працюючим батькам нема на кого залишити дітей. Але і самі батьки увесь день контактують з великою кількістю людей, і не завжди здоровими. Яка ж це в біса профілактика? Не заперечую, життя на паузу не поставиш. Але треба серйозніше нам всім до цього поставитися. Людям, яким можна відкласти справи, а мова про пенсіонерів, взагалі не виходити з хати. Нехай краще діти чи сусіди вам куплять ліки, продукти. А нам всім дотримуватися заходів особистої гігієни: ретельно мити руки, уникати контактів з хворими і не сіяти паніки. Лариса, с. Поташ Тальнівського району

-Я виховую маленьку доньку сама. Їй лише 3,5 років. Садочок закрили на карантин. Добре, що у місті живе моя рідна сестра, яка працює в лікарні позмінно, то вона й дивиться за дітьми. Її донька навчається у другому класі. Самих дівчаток страшно залишати самих на цілий день. На кілька годин – то одне, а тут на весь день. То я відпрошуюся з роботи раніше, як сестрі йти на вечір. Якось поки справляємося. Дякую, що адміністрація закладу, де працюю, з розумінням ставиться до ситуації, що склалася. А взагалі трохи страшно. Марія, м. Тальне

-Спочатку до карантину поставилась несерйозно. Тепер дитини по магазинах не воджу, гуляти виходимо до лісу та на подвір’я. Обмежили контакт із друзями та родичами. З сином посидіти допомагає прабабуся, поки я на роботі. Тиждень мама з татом пересидять, а там сама на тиждень піду. У бари та ресторани з чоловіком ходили цих вихідних, якщо закриють, то добре, думаю це зменшить ризик поширення інфекції. Юлія, с.Антонівка, Тальнівського району

– Поки що старша глядить меншу, а я по телефону контролюю. Планую найближчими днями взяти додаткову соціальну відпустку, як мама двох діток до 15 років. Як відволікаємося. Дуже вчасним виявився подарунок тата дівчаткам на 8 Березня – цікава настільна гра «Ферма ЛЮКС». А ще, звісно, мультфільми, як без них. Зізнаюся, що зараз і самій їх дивитися хочеться більше, ніж новини. На жаль. Лариса, м. Тальне