Вісті Черкащини У Тальнівському музеї історії нагадали про витоки аграрної сфери
Напередодні Дня фермера в Україні традиційно говорять про підсумки посівної, сучасні технології, техніку та врожаї. Водночас у Тальнівському музеї історії пропонують подивитися на це свято значно глибше – як на явище, що має тисячолітню історію і починається задовго до появи сучасного фермерства.
Про це розповідає директорка Тальнівського музею історії Світлана Проценко.
«Для України агросфера – це не просто сектор економіки. Це наш генетичний код, історія якого почалася у часи легендарної Трипільської культури – культури хліборобської цивілізації», – наголошує вона.
Історія українського фермерства сягає глибокої давнини. У неоліті території між Дністром і Дніпром заселяли племена Буго-Дністровської культури, а згодом тут розквітла Трипільська цивілізація – одна з найяскравіших землеробських культур Європи. «На час появи трипільської культури досвід рільництва на теренах України вже налічував понад тисячу років. Але саме з другої половини VI тисячоліття до нашої ери відбувається справжній прорив у розвитку хліборобства», – пояснює Світлана Проценко.
Вона підкреслює, що трипільці стали творцями першої масштабної аграрної системи на цих землях. «Саме із трипільською культурою пов’язане становлення хліборобства як системного явища. Вони створили унікальну землеробську цивілізацію», – додає директорка музею.
У фондах Тальнівського музею зберігаються артефакти тієї доби – кремінні вкладення до серпів, кістяні знаряддя праці, мотики та уламки зернотерок. За словами Світлани Проценко, ці речі є «свідками грандіозного прориву в історії людства».
Трипільці не лише збирали дари природи, а й свідомо формували власну систему землеробства. «Вони вирощували чотири види пшениці, два види ячменю, горох, сочевицю, просо та інші культури. Це був повний цикл господарювання – від обробітку землі до зберігання зерна у великих глиняних зерновиках», – зазначає Світлана Проценко.
Вона наголошує, що навіть у музейній колекції зберігаються обвуглені зерна з поселення Майданецьке, які є прямим доказом високого рівня землеробства трипільців. «Ці зерна – мовчазні свідки того, що традиція хліборобства на наших землях є безперервною вже тисячоліттями», – каже вона.
Окрім рослинництва, трипільці активно розвивали тваринництво. «У їхньому господарстві переважала велика рогата худоба. Також розводили свиней, овець і кіз. Це було комплексне господарство, яке можна назвати прототипом сучасної багатопрофільної ферми», – підкреслює директорка музею.
З кісток тварин виготовляли знаряддя праці – ножі, шила, лощила, а також інші побутові предмети. У музеї експонується, зокрема, кістяний кінжал з Павлівки ІІ (Онопріївки), що підтверджує високий рівень ремесел того часу.
Особливу увагу Світлана Євгенівна звертає на духовний вимір землеробства у трипільців. «Земля для наших предків була сакральною. Орнаменти на трипільському посуді – це не просто декор, а своєрідні ідеограми засіяного поля, перша аграрна магія», – розповідає вона.
За її словами, через орнаменти люди зверталися до природи з проханням про врожай, дощ і сонце. «Цей глибокий зв’язок із землею, повага до неї як до годувальниці – це те, що об’єднує давнього хлібороба і сучасного фермера», – додає директорка музею.
Сучасне сільське господарство кардинально змінилося – сьогодні на полях працюють безпілотні трактори, дрони та супутникові системи моніторингу. Але суть праці, за словами Світлани Проценко, залишається незмінною. «Хліб і сьогодні, як сім тисяч років тому, потребує важкої праці, терпіння та любові до своєї справи», – зазначає вона.
Символічно, що масштабні відзначення Дня фермера цього року проходять саме на Черкащині – землі, яка в давнину була серцем трипільських мегапоселень-протоміст, таких як Майданецьке та Тальянки. «Циклічність історії тут відчувається особливо виразно. Там, де тисячі років тому виникали перші рукотворні ниви, сьогодні простягаються сучасні фермерські угіддя», – говорить Світлана Проценко.
На завершення директорка Тальнівського музею історії наголошує, що День фермера має значно глибший зміст, ніж просто професійне свято. «Це день нашої національної ідентичності. Трипільська спадщина доводить: українці – автохтонний народ-хлібороб, чия історія нерозривно пов’язана із землею», – підсумовує вона.
У Тальнівському музеї історії щиро вітають аграріїв громади зі святом і запрошують відвідати археологічну експозицію. «Ваша праця – це продовження великої історії. Ви тримаєте продовольчий фронт і бережете землю наших предків», – наголошують працівники музею.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
