То кого ж принижують на Тальнівщині: фермерів чи простих людей?

Журналістське розслідування

Ще 3 роки тому міський голова Василь Сідько заявив про крайню необхідність проведення повної інвентаризації земель у Тальнівській громаді. Тальнівщина – аграрний регіон, де близько 70 тисяч га землі складає рілля, тож сплата податків, орендної плати за користування земельними ділянками – це найбільші надходження до бюджету. Є гроші в громаді – є за що жити, не тільки утримувати те, що є, а й розвивати. І працювати в напрямку наповнення бюджету – логічна і правильна тактика, якщо хочеться мати в громаді кращі дитсадки, гарні школи, вкладати в розвиток сіл та міста. Тому до інвентаризації усіх земель громади колишнього Тальнівського району підійшли впритул, аби перевірити, чи всіма земельними ділянками у громаді користуються на законних підставах, чи сплачуються за гектари податки та орендна плата. Навіть поверхнева перевірка показала кричущі факти: такої землі у громаді – хоч греблю гати! Голова земельної комісії Микола Гурбич у звіті за 4 місяці роботи повідомив, що тільки по 15-ти населених пунктах такої землі орієнтовно 362,15 га. І це не враховуючи того, що зараз триває перевірка господарських дворів площею близько 500 га, міжпайових шляхів – близько 800 га, неоформлених сільськогосподарських угідь – близько 1000 га. І того, за думкою фахівців, збитки зі сплати податків можуть складати близько 10 мільйонів гривень щорічно тільки по цих питаннях. Земля засівається без дотримання вимог земельного законодавства, збираються врожаї, а в казну з тих гектарів «надходить» нуль цілих і ще менше десятих, до того ж, протягом років.
Чого не скажеш про деяких господарників, які з року в рік безкарно набивали свої кишені на землі, не оформивши на неї документи. Користувалися, рахуй, безплатно, а дохід – у власний гаманець. А як же жителі Тальнівщини, їхній комфорт і умови життя, про них хтось подумав? Ні, нехай ці люди зачекають: «дурень, як кажуть, хай думкою багатіє».
Ну, це не про Валентину Любомську, колишню очільницю та «трудоголічку» Тальнівської райради: тут думку в кишеню не покладеш. Голову райради разом з екс-очільником РДА Василем Клименком депутати минулих скликань з п’ятого разу вмовили провести повну інвентаризацію земель району, адже запідозрили: щось тут нечисто. Навіть атовці, які мали право на землю першочергово, не могли її отримати, бо Любомська з Клименком говорили, що вільної землі вже немає. Ці двоє били себе в груди і говорили, що відпрацювали усі села району, і, ви тільки уявіть – робоча група особливих порушень не виявила. М`яко кажучи, зараз стає зрозуміло, чому ж під час перевірки в той час не виявляли порушень. Кажуть, Любомська з Клименком мали з деякими сільгоспвиробниками дуже дружні відносини і на думку небайдужих людей, не виключено, могли отримувати за це непогані прибутки на хліб з маслом, а тому закривали очі на те, що земля оброблялась без документів. Такі «високопрофесійні» здібності Любомської, яка головувала 5 років, досі гикаються жителям громади, як і її робота в цілому. Ну понапідписувала якихось програм, поїздила, попереймала досвід там, де хоч трохи дбають про людей. Та ні, балакати – не робити. На тому все й заглохло. Як і сміттєпереробний завод, точніше, його задум: поялозили трохи та й по всьому. Якби голова райради була зацікавлена в тому, щоб знайти тіньову землю в районі і несплачені за неї понад 11 мільйонів гривень надходжень до бюджету, то уявіть, скільки б грошей за ці роки надійшло до казни і що за них можна було б зробити для Тальнівщини.


Забувати – то, кажуть, гарна практика: так у світі легше жити, певно, й про ці землі посадовиця також призабула.
Та от тільки громада добре запам’ятала. Бо окошилося все якраз на простих людях. Ні тобі розвитку, ні розбудови – в місті, а в селах – і поготів.
Осине гніздо розворушила теперішня влада. Сказала «ні», так більше «не можна» – взялася й робить. Хай Бог помагає. А то звикли деякі сільгоспвиробники, що можна заробляти й закон оминати.
Мольби впереміш зі звинуваченнями на адресу міського голови на останній сесії не забирати землю і писулька у газетці «Колос» від 1.09.2022 року №31 (11895), що нібито їх ще й принижують – чи не час схаменутися? Цілком законно міг би землею користуватися той же учасник бойових дій, вчитель чи лікар – з села чи з міста. Але землею користувалися і не оформляли. А чи платили за оренду саме ті, кому інвентаризація зараз стала поперек горла? То звідки взятися у селі гарному асфальту, як утримувати і зробити ремонти у школах, як оновити дитячий садочок, утримувати ФАПи, за що жити молоді в селах, якщо багато з них не мають роботи. Як вона залишатиметься, звідки ж з’являться діти? До речі, після так званої перевірки землі, яку проводили Любомська з Клименком і не виявили жодного вільного метра, нинішнім міським головою Василем Сідьком та головою земельної комісії Миколою Гурбичем, працівниками земельного відділу було виявлено та роздано за 2021 рік земельні наділи на Тальнівщині вже 345-ти людям, з них 118 – учасники АТО/ООС, 45 – воїни-афганці, 21 – чорнобильці, 161 – соц­сфера. І це тоді, коли деякі сільгоспвиробники дозволяють собі порушувати закон і жити на широку ногу, тоді як село занепадає роками. То кого ж тут принижують?
У місцевій газеті «Колос», яка неодноразово публікувала замовні статті, тиждень тому виплакались так звані «принижені фермери», які стверджували, що у них влада відібрала землю. Якщо копнути поверхнево про кожного «приниженого», приходить розуміння іншого.

Факти говорять самі за себе

Олександр Гижко, ПП «Тальне-Агрохім» (с. Гордашівка, с. Мошурів): підприємство, яким керує Гижко, належить Анатолію Підгорному. Він є власником цієї фірми. Уся діяльність Гижка під пильним оком Підгорного, який перекинув керівництво свого бізнесу на Олександра Миколайовича.


Так, у 2018 році Тальнівська РДА за підписом голови Василя Клименка укладає договір оренди на земельну ділянку площею більше ніж 4 га (в р-ні «Байконуру», дорогою на Білашки) терміном на 10 років з ТОВ «Агросвіт Експрес». І ви тільки уявіть, що при нормативній оцінці даної ділянки у понад 5 мільйонів гривень, РДА передала її в оренду ТОВ «Агросвіт Експрес» за умови 1% плати за неї на рік. А це лише 50 тисяч гривень на рік до бюджету. Згідно закону, з тієї земельної ділянки бюджет за час користування недоотримує 500 тисяч гривень. За 10 років мав би надійти 1 мільйон гривень. А як вам факт, коли Гижко на кожній сесії кричить про те, що за землю потрібно сплачувати не менше 12%, а сам платить мізер – 1%? То хто ж тут принижений? Відповідь очевидна: прості обмануті люди…
До речі, у перші тижні повномасштабної війни, на засіданні Ради оборони стало відомо, що підприємство Гижка на вимогу військкомату надало непридатну техніку для ЗСУ, яку відразу ж забракували у Звенигородці і повернули назад.

Кажуть, що Гижко швиденько переоформив всю техніку підприємства на інших фізичних осіб, аби потім не віддавати її військовим.
Ви тільки уявіть, Гижко, депутат Тальнівської міської ради, дозволяє собі ображати пересічну жительку Тального Тетяну Гулевату, яка є вуличкомом вулиці Вокзальної. У липні минулого року пані Тетяна звернулась до міської ради та написала скаргу на Олександра Гижка, про те, що він поводив себе агресивно та ображав її. Звернення пані Тетяни було розглянуто депутатами міської ради на засіданні постійної комісії від 28.08.2021 року. Аморальна поведінка Гижка була явним порушенням кодексу етичної поведінки народного обранця. Хіба депутат може собі дозволяти ображати жителів Тальнівської громади?
Наступне хамство на адресу міського голови та працівників міськради від Гижка винесли на розгляд засідання Ради оборони Тальнівської громади від 22 березня цього року. У одній із вайбер-спільнот Гижко підтримував думку окремих користувачів спільноти щодо недовіри до місцевої влади. Тоді міським головою Василем Сідьком та керівником поліції Максимом Донцем було інформовано Звенигородський відділ СБУ Черкаської області та надані відповідні документи.
Ну що ж, тепер зрозуміло, з якими методами дружить пан Гижко? Не нагадує лихі 90-ті роки? Починаючи з образ жінки, відкритої підтримки інтернет-користувачів щодо безпідставної критики влади. Виникає справедливе питання: а чи личить це народному обранцю?
Кажуть, два тижні тому на зібранні Спілки сільгоспвиробників, Гижко знову повів себе агресивно, нахабно щодо міського голови. Не виключаємо, таке собі дозволити може лише той, хто має «гарне» покровительство з області. Але це ще не все.

Наступний «принижений» прославився порушеними кримінальними справами

та самозахватом землі.

Руслан Лисенко, ПСП «Зеленьківське» (с. Зеленьків): звик діяти лише аналогічними методами, як і Гижко. На умовах анонімності один із жителів Зеленькова, колишній працівник Лисенка, у цьому році не захотів з ним продовжувати договір оренди земельної ділянки. У відповідь Руслан Миколайович заявив, що вижене чоловіка з роботи, здасть у військкомат і його відправлять на передову. Як говорять в селі, це не поодинокі залякування Лисенком односельців.


Для нього, виявляється, такі методи спілкування є прийнятними, адже довгий час він був членом «Партії Регіонів», колишній парторг. А методи роботи «регіоналів» всім добре відомі…


Колишній регіонал Руслан Лисенко з 2016 року тільки на словах підтримував виділення земельних ділянок для АТОвців та особливою щедрістю не відзначився. Це ж саме підтверджує і 2022 рік: з початку повномасштабної війни Лисенко офіційно не надав зі свого підприємства жодного транспорту на потреби ЗСУ, як того вимагає воєнний стан.


Руслан Лисенко фігурував у чисельних земельних скандалах, які пов`язані із самовільним захопленням землі: незаконно зайняв ділянку площею 39,15 га у СФГ «Деркачі», відібрав у зеленьківського фермера Андрія Ягича 16 га землі, яка належала СФГ «Вікторія». Також місцевий фермер Миронюк судився з Лисенком за те, що той без законних підстав самовільно відібрав у нього більше 40 га землі.
Минулого року працівниками земельного відділу Тальнівської міської ради спільно із земельною комісією було виявлено у Зеленькові 71 га неоформленої землі, яку, зі слів місцевих фермерів, Лисенко обробляв без документів. Бюджет громади втратив за рік із тієї ділянки біля 340 тисяч гривень.

До того ж, Руслан Лисенко більше 20 років не сплачував оренду за користування господарським двором площею 29 га. Тож більше 2 мільйонів гривень він спокійно поклав до своєї кишені.
Як раніше зазначалось в інших ЗМІ, «є у його «послужному списку» зафіксовані правоохоронними органами факти вимагання, хуліганства, зловживання службовим становищем, одержання хабаря». Ось вам і ще один надто «принижений»….

Людмила Кутова, СТОВ «Колос» (с. Майданецьке): спокійнісінько обробляла майже 10 га неоформленої ріллі, розоравши для цього садок. Під час проведення інвентаризації міською радою, неоформлену ділянку вишукав земельний відділ. Зі слів спеціалістів, за рік Кутова збагатила свої статки на 300 тисяч гривень, не сплачуючи орендну плату. Але, наголошуємо, що це лише результати поверхневої перевірки по її господарству.

З початку повномасштабної війни Людмила Кутова так само, як її попередники, вирішила схитрити і надала кілька одиниць техніки для ЗСУ, яка навіть не пройшла техогляду у Звенигородці, як говорили на Раді оборони. Ну що ж, для себе можна позашляховики з салону приганяти, а для військових і шарпак підійде.

Микола Бевзенко, ПП БМ «Благодатне» (с. Романівка): пан Микола, виявляється, багато років обробляв 23 га землі. Потім, за словами мешканців Романівки, вирішив не відставати від своїх партнерів і по-тихому задумав вивести цю землю за межі району, роздавши ділянку іншим громадянам, які навіть не проживали на Тальнівщині. І тут спіймали: керівництво Тальнівської міськради виграло усі судові тяжби і повернуло земельну ділянку у межі громади.

Віра Кіфу, ТОВ «Надія» (с. Лісове): з 2018 року товариство Кіфу засівало та збирало врожаї із земельної ділянки без документів площею біля 38 га, за які пані Віра і не думала сплачувати в бюджет. Тож і від цього шматка землі Кіфу, як стверджують фахівці, не соромлячись, збагатилась на майже 4 мільйони гривень. Непоганий заробіток, якби не спіймали, було б, певно, і більше…

Василь Баранюк, ПП «Папужинці» (с. Папужинці): як і його колеги по цеху, Баранюк спокійнісінько обробляв більше 20 га землі без документів з 2016 року. Гектари таки викрили під час перевірки працівники земельного відділу Тальнівської міськради. Пан Василь насіяв кукурудзи і готовий збирати врожай, який принесе йому більше 1 мільйона гривень. Ну як, на ковбасу і до неї вистачить?

Валерій Коваль, ПСП «Привітне» (с. Глибочок): пан Коваль не вважав за потрібне оформляти законно господарський двір площею більше 7 га аж понад 20 років. За ці махінації бюджет громади недоотримав, на думку спеціалістів міськради, біля 500 тисяч гривень.

Ігор Стеценко, ФГ «С. Веселий Кут» (с. Веселий Кут): обробляв біля 25 га землі без документів, подав заяви, щоб переоформити її на свою доньку, зятя та інших родичів. Збираючи врожаї із цієї землі, Стеценко протягом 7 років незаконно збагатився на майже 3,5 мільйони гривень. Ділянку вчасно виявили працівники земельного відділу під час інвентаризації. Цю землю, завдяки плідній роботі земельної комісії, передали учасникам АТО.

А тепер підіб`ємо підсумки, скільки ж грошей недоотримав бюджет громади через таких «принижених», які роками користувались неоформленою землею і набивали власні кишені.

А сума то пристойна – понад 11 мільйонів гривень. Ці гроші можна було б спрямувати на розвиток села: придбати обладнання у ФАПи, по-сучасному укомплектувати школи, садочки, відремонтувати дороги, які встелені ямами та навіть зробити зони відпочинку для місцевих жителів. Але куди там, ці гроші попливли недобросовісним фермерам до кишень. То хто ж тепер ображений та принижений? А це прості жителі сіл, яких обдурили, обікрали.
І це лише початок проведення інвентаризації, не зважаючи на неофіційні погрози та залякування, земельний відділ та земельна комісія спільно з міським головою продовжуватимуть у тому ж дусі. Перевірятимуть усіх і кожного. Окрім інших сільгоспвиробників, які, можливо, теж тихенько користуються неоформленими ділянками, повторні перевірки земель вище переліченої групи «принижених» осіб продовжуватимуться. Адже варто пам`ятати, що все таємне стає явним і крадії та аферисти відповідатимуть перед Законом.

Люди кажуть, той, хто орендує землі, мусить дбати про село, а не лише про себе

Недоотримані мільйони гривень до бюджету громади могли б відкрити шлях для розвитку того ж Зеленькова, Папужинець чи Гордашівки на Тальнівщині. А проблем тут вистачає. Про це кажуть самі жителі:
– Занепало село, таким я його побачила, – розповідає Лариса Лукаш із Зеленькова. Жінка народилася у селі, потім переїхала до столиці, а нещодавно повернулася назад, у рідний Зеленьків. – Все стоїть пусткою: пошту закрили, поштарів поскорочували, ощадбанк закрили, у садочку до десятка, по-моєму, дітей. Школа є, але там теж дітей небагато. Робота треба, щоб молодь сюди приїжджала, що ж іще. Є у нас найбільший сільгоспвиробник Лисенко, тримає ферми, і то треба сказати, що не дуже хотіли люди йти до нього на роботу. Хто його знає, чого так. Він в себе там займається – он тік перекриває, а для села – так, дрібниці. Хотів дорогу від Майданця до Зеленькова відремонтувати, бо вона ж така, що їдеш – зубами клацаєш. Розмовами все закінчилось. Якби було підприємство з переробки – о, було б діло. Тому що вивозимо закордон зерно, а сировина набагато дешевше коштує, ніж перероблена продукція. Це гарний варіант, бо це робочі місця та й краще, ніж на полі працювати. Гарна ідея, але вони над ним, мабуть, не задумуються.
Бідкається за село і жителька Зеленькова Любов Войченко. Говорить – плаче: «Боляче, бо і млин, і лікарня – все пропало. А яка лікарня була – Боже мій! Хати в нас гарні – занепадають. Деякі орендарі на землі трудяться, а селу не дуже допомагають», – нарікає: «У нас дороги такі погані – ніхто не береться їх відбудувати. Від Тального до Зеленькова бачите, яка дорога? Якби був гарний господар, то б брався. А так, то кожен для себе, себе забезпечує, а про село ніхто не думає. Якби ж у селі щось придумували – виробництво, щось по переробці. Я ж чую, що і там щось виробляють, і там. То ж можна? Якби ж і в нас таке відкрили. Була б людям робота», – каже вона.
У Гордашівці, що неподалік Тального, все ніби добре на перший погляд. Але те, що кажуть люди, говорить про протилежне:
– Розвиток села – це тема дуже болюча для моєї Гордашівки, – каже жінка, імені не називає. – Закинута школа, дитячий садок – не працюють давно. Тій молоді, яка є в селі, нема куди дітися, нема куди піти – будинок культури протікає, туди не підеш. Є у селі один сільгоспвиробник, то біля його бази гарно, а все інше в селі позакривали і занедбали, лишились тільки людські хати, – каже вона.
Дорогою зустрічаємо чоловіка. Каже, прожив у Гордашівці увесь вік: «Наше село занепадає. Приміщення такі стоять – он школа, хай би переселенці жили. Щоб молодь була, треба робочі місця. Добре, що Тальне близько, то в місто хто там ходить. Та й оце все. Орендарів багато у нас. Нема де правди діти, допомагають, але не всі. Он Підгорного у нас база в селі. А що він робить для села – нічого толком, – розповідає гордашівець.
Не краща історія і в Папужинцях. На одній із сільських вуличок розмовляємо з жителькою села:
– Все порозвалювалося тут, – каже вона, не називається. – Ферми розвалені, обросли бур`янами – нема роботи. Де ж та молодь візьметься у селі, що тут буде робити? Погано, звичайно, що закрили школу. Діткам, їх хоч і небагато, але треба їздити тепер. Сільгоспвиробники помагають, дивлячись, в чому. Зимою, то дороги прогортають, а так – кожен живе для себе, за свої потреби думає. А мені, звичайно, хотілося б, щоб розвивалося наше село, – каже вона.

Редакція газети «Новий Дзвін»

Читайте також: Чому Тальнівська райрада запевняла, що тіньової землі у районі не виявлено?

Читайте нас також в Telegram!

15.09.2022 17:28
Переглядів: 7162
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.