«Простіше назвати інструменти, на яких я не граю»

На одному з останніх концертів у Тальнівському будинку культури, коли ведучі оголосили: «Музика з кінофільму «Довга дорога в дюнах», на саксофоні виконує Вероніка Швед», на сцену вийшла дівчинка-підліток в окулярах. Вона піднесла до губів музичний інструмент і залу наповнила чудова мелодія. Та музика навіяла солодкі спогади, на мить забулася сіра мряка за вікном, щоденні клопоти. «Яке уміння володіти духовим інструментом!» – подумала собі й почала шукати контакт з Веронікою або з її мамою.

Це було, скажу відверто, не просто. Мама дівчинки відмовляла, пояснюючи, що Вероніка не має вільного часу, аж поки її вчитель з саксофону Володимир Таран не погодився пожертвувати своїм уроком заради нашої розмови.

На запитання «На яких ще інструментах граєш, крім саксофона?» Вероніка, посміхаючись, відповіла: «Простіше назвати інструменти, на яких не граю». Справді, у свої 13 років дівчинка грає на 13 музичних інструментах.

-Коли ми збирали її до 1-го класу, – вступає в розмову мама Оля, поїхали в Умань на базар. Там зайшли в магазин дитячих іграшок. Вероніка попросила гітару. Тоді ми не купили її, бо не бачили сенсу в тому, – згадує мама. Але бажання оволодіти музичним інструментом не залишало дівчинку.

Батьки відвели її до дитячої музичної школи, та грі на гітарі там не навчали. Вероніка ходила на вокал, згодом на фортепіано. Потім попросилася до відомого композитора й музиканта Анатолія Довганя на уроки гітари. У нього вона навчалася 3 роки. Після шкільних уроків дівчинка із задоволенням бігла на заняття з гітари у будинок культури та у музичну школу, де навчалася на фортепіано. На літніх канікулах у Вероніки з’явилося бажання навчитися грати на акордеоні. А далі пішло: ще скрипка, саксофон, флейта, баян, труба, синтезатор…

-Коли я бачу вперше будь-який інструмент, не важливо який, хочу спробувати його, як він звучить, як на ньому грати, – розповідає Вероніка і демонструє, як за 2 місяці оволоділа під керівництвом директора будинку культури Володимира Тарана ударною установкою.

Усі музичні інструменти, на яких грає дівчина, є у неї вдома. А це задоволення не з дешевих. – Лише одна ударна установка коштує 17,5 тисяч грн. і займає пів кімнати, – каже мама.

Та відмовити доньці у її бажанні освоювати один за одним музичні інструменти батьки не можуть. Вони бачать, як вона любить музику, нею живе.

-Коли Вероніка захотіла навчатися на скрипці, я її не хотіла чути, бо розуміла: це дуже важкий інструмент, треба 3 роки тільки звук шукати. Уявіть це вдома, – розповідає Оля Швед. – Це кошмар, а якщо живеш у багатоповерхівці, то сусіди вішаються. Син (саме він шукає всі інструменти у інтернет-магазинах) вмовляв мене купити скрипку для сестри. Мовляв, не така вона й дорога. І Вероніка оправдала братову довіру. За кілька місяців з досвідченим педагогом вона освоїла цей непростий інструмент.

Вероніка – неоднократна учасниця та переможниця різноманітних конкурсів: регіональних, всеукраїнських та міжнародних. Має 6 медалей, 10 дипломів. На одному з них познайомилися з учителем Жашківської дитячої музичної школи, керівником зразкового дитячого ансамблю гармоністів Іваном Сухим. Іван Іванович побачив неабиякі здібності дівчинки з Тального і почав займатися з неї грою на гармошці, яку вона намагалася освоїти самостійно.

-А я ж то думала, що вміє грати на акордеоні, зможе й на гармошці, – пригадує мама дівчинки перший урок у Сухого. Взяла і стала грати. А Вероніка каже до вчителя: «Поясніть моїй мамі, що це два різних інструменти». Згодом вона освоїла ще й баян та здобула 1 місце на міжнародному конкурсі.

А ще вона – наймолодша учасниця заслуженого народного аматорського духового оркестру «Сурми Тальнівщини».

Вероніка не лише грає на музичних інструментах, вона сама пише музику та малює анімацію.

Ліна ЯЛОВСЬКА