Про те, як у Тальному курсують рейсові автобуси після 2,5-місячної перерви через карантин (відео)

1 червня у Тальному відновили рух міського транспорту та рейс «Криві Коліна – Умань». Від 2 червня автобуси курсуватимуть на села. Тарифів поки не підніматимуть. Гадаємо, що не тільки для нас, а й для жителів міста спостерігати рух жовтих ПАЗиків, враховуючи останні 2,5 місяці пересування по місту пішки чи на власному авто, досить незвично. В один із рейсів (маршрут «5») поїхали й ми, аби побачити, як дотримуватимуться правил під час карантину пасажири, кондуктори та водії. Перед поїздкою поспілкувалися ми і з керівником ПрАТ «АТП 17137» Віталієм Накопюком. Він повідав, що сьогоднішні рейси – збиткові, адже бажаючих їхати дуже мало. «У нас же так: якщо ми заробили гроші, то можемо виплачувати зарплату. Не так, як держслужбовці», – пояснює Віталій Іванович. Каже, що сам отримує дві мінімалки, решта працівників – мінімальну зарплатню. 2,5 місяці не працював ніхто, сиділи вдома, зарплат не отримували.

–Сьогодні районний бюджет за минулий і за цей рік нам заборгував 120 тисяч гривень, – далі ділиться з нами наболілим керівник підприємства. – Якби нам віддали ці гроші, можна паливо купити. В нормальні місяці перед карантином ми виплачували податки до 120-ти тисяч. Оцей маленький колектив – 48 чоловік – їм на селах треба зібрати ці гроші, по місту, щоб тільки податків заплатити у день до трьох тисяч. Субвенції за пільгове перевезення виділялися, з нами повністю розрахувалися міська рада – об’єднана громада, а районний бюджет – борг, не враховуючи того, що в нас ще з 2016-го року тягнеться борг 350 тисяч за пільгове перевезення. В той час ми фінансувалися з обласного бюджету, у кінці 2016-го року нас перевели на районний бюджет – і так ця сума висить по казначейству. Організація – є організація: за електроенергію треба заплатити, податок на землю. Хоч і не працювали, а податок заплати. Чимось же треба платити?

Розповів Віталій Іванович і про те, що люди вийшли на роботу з хорошим настроєм, з бажанням працювати: «Деякі приходять, кажуть: «Ну, дома засидівся, вже треба йти до людей на роботу». Їм треба спілкування. Автобуси обробляємо, водії в масках. Кондукторів зобов’язали: повинні на кожній зупинці протирати поручні, сидіння. Є в нас препарати, їх вистачає, ми закупили. Пасажир заходить в автобус – повинен в масці бути: купленій, а ні, то самі роблять, шофери та кондуктори поінформовані, щоб людей попереджали. Треба, щоб їздили люди.

Поки ми чекали на «5-ку» на автостанції, сюди приїхали дві маршрутки міжміського сполучення «Умань-Черкаси» та «Корсунь-Умань», людей було небагато. Під’їхав і наш автобус.

–Мені дуже важко ходити на роботу, така гора важка, – каже, киваючи у сторону Пагорба Слави Олена Добриднюк із Білашок. Жінка щойно вийшла з «5-ки». Задоволена, що почали їздити автобуси. До сьогодні вона доставлялася до міста попутками, а по місту на роботу до лікарні мусила йти пішки: – А торби важкі несу, не йти ж із пустими руками, – додала.

Поки ми розмовляли, в автобусі кондуктор протирала усі поручні дезрозчином. Сама, як і водій, у масці, руки – в рукавичках. У маршрутку сіли кілька людей. Усі теж у масках. Рушили з місця. Це був третій рейс від початку робочого дня.

–Виїхали першим рейсом о 6:45 на Здобуток, то одна жіночка сіла біля школи №2. І все, більш людей не було. А із Здобутку виїхали, то сів один хлопчина. Двоє людей за рейс, – розповідає кондуктор Галина Голуб про початок робочого дня. Каже, що в наступний рейс людей поїхало більше. – Люди ще не знають. Може, після пенсії побільшає бажаючих їхати, десь після 5-го числа, – припускає.

–Ходити пішки – то вибачте. А буває, що далеко йти. Ось зараз на Чкалова треба. А так під’їхав – то й слава Богу, добре, що ходять, – каже Андрій Бойко з Тального, чоловік сів в автобус на масиві, на зупинці стояв один-єдиний. Щойно увійшов, привітав кондуктора та водія з першим робочим днем, з початком літа та зі святом.

В автобусі дорогою від автостанції і до кінцевої зупинки, що по вул. Урожайній, в середньому їхало від 2-х до 6-ти осіб. Дехто – без масок, але відразу ж одягали, реагуючи на зауваження кондуктора. На кінцевій Галина Миколаївна рясно змочила ганчірку дезрозчином та взялася протирати поручні. Каже, що обробку салону робитимуть о 12-й дня, коли автобус піде на перерву.

Ольга ОСІЯНЕНКО