На Тальнівщині школярка виборола золото в патріотичному конкурсі: історія однієї перемоги

Світлина, що проймає до глибини душі, та недитячий погляд на українські традиції в час великої війни. Учениця Веселокутської гімназії Маргарита Гук здобула блискучу перемогу на престижному конкурсі, нагадавши всій країні: національне вбрання сьогодні є нашим духовним щитом і символом безмежної вдячності українським захисникам.
«Ця перемога – не лише вдалий кадр, – ділиться емоціями вчителька історії Таміла Калиушко, яка підтримувала дівчину. – То глибока повага до нашої культури й гордість за символ, що об’єднує покоління».
Свою переможну роботу Маргарита назвала промовисто й щемливо – «Вишиванка у війні». Організатори конкурсу «Вишиванка – символ української душі» одностайно віддали перше місце талановитій дівчині з Тальнівщини у номінації «Фото». Для неї самої цей успіх став ще однією можливістю подякувати Збройним Силам України за те, що кожен із нас сьогодні має можливість із гордістю носити свій національний одяг.
Коли піксель береже вишиванку
Усе почалося з випадково поміченого в інтернеті оголошення про конкурс. Проте часу на роздуми майже не залишалося, адже правила дозволяли подати від навчального закладу лише шість робіт, тому колеги-педагоги миттєво розібрали майже всі вакантні місця. Для Таміли Калиушко залишалася єдина вільна номінація – «Фото».
Вона довго міркувала над тим, що саме має зафіксувати об’єктив, аби світлина зачепила за живе. Врешті зродилася ідея поєднати крихку сучасну реальність із нашими віковічними традиціями. Так в одному кадрі переплелися тендітність української вишивки та незламна сила армійського пікселя. Головний посил фотографії став очевидним: ми маємо можливість одягати своє національне вбрання лише завдяки нашим воїнам.
Погляд промовляє без слів
Щоб ідея заграла на повну, учителька разом з ученицею ретельно вивіряли кожну деталь. Довго блукали навколо школи в пошуках ідеального тла, ловили правильні промені сонця й гармонійно підбирали кольори одягу.
Та найбільша сила цієї світлини криється в емоціях. Погляд Маргарити, спрямований на військовий одяг, виявився настільки промовистим, що глядач без слів зчитує німе прохання й водночас подяку: «Завдяки вам я можу носити вишиванку».




Оберіг, рівний військовій формі
Для самої Таміли Калиушко цей проєкт став дуже особистим, адже в її родині тема захисту й ідентичності переплетена дуже тісно. Педагогиня зізнається, що проводить для себе чітку й щемливу паралель: для неї вишита сорочка має таке ж сакральне значення, як військова форма для її чоловіка-захисника.
Саме тому кожен вихід у вишиванці сьогодні – особливе внутрішнє відчуття та щира й горда заява на весь світ: «Я –українка!».
Несподіваний тріумф на Останньому дзвонику та великі плани на майбутнє
Коли конкурсні матеріали врешті відправили, юна Маргарита найбільше хвилювалася через час: чи встигли вони з учителькою заскочити в останній вагон і подати роботу вчасно. Дівчина взагалі має здоровий спортивний азарт і максималізм: коли у минулих творчих змаганнях їй діставалися срібні нагороди, вона завжди прискіпливо допитувалася у наставниці: «Чому друге місце? Чого саме нам не вистачило для перемоги?».
Цього ж разу амбітна мета була досягнута, а сама звістка про омріяне золото стала для школярки справжнім сюрпризом. Заслужену грамоту за перше місце Маргариті урочисто вручили під час свята Останнього дзвоника під оплески всієї гімназії.
Кадр, що може стати плакатом
Ця перемога настільки надихнула педагогів, що влучну світлину тепер хочуть показати ширшому загалу. Якщо Ріта дасть свою згоду, автори планують створити на основі цього кадру справжній патріотичний плакат.
Таміла Калиушко переконана: ця нагорода – лише початок великого шляху, адже Маргарита неймовірно талановита й творча. Тож жителі Тальнівщини та й усієї країни ще неодноразово побачать нові глибокі роботи у виконанні юної майстрині.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА



