«Разом ми одна родина»: як у Тальнівській школі №2 розгорнулося незабутнє спортивне свято

Галасливо, спортивно й невимовно тепло днями промайнули змагання в 4-Б класі Тальнівської загальноосвітньої школи №2. Замість звичних уроків тут панував шалений азарт, а дитячий сміх переплітався з палкою підтримкою дорослих. Класна керівниця Таміла Сидоренко на своїй сторінці в соцмережі «Фейсбук» розчулено подякувала матусям і татам, які взяли на себе всі турботи з організації цього дня. Ми зацікавилися, як звичайному класові вдається бути настільки дружними, і розпитали вчительку про секрети їхньої згуртованості.

Лісовий стадіон і смак печеної картоплі

Цьогорічний Олімпійський тиждень четвертокласники зустріли не в класі, а серед прохолоди лісопарку. Поки хлопці завзято ганяли м’яча, дівчата змагалися у волейбол і грали в напівзабутий, проте такий азартний «Штандер». Малеча бігала наввипередки, долала перешкоди й крутила обручі. Таміла Сидоренко з усмішкою згадує, як щиро діти вболівали за своїх: «Вони в мене неймовірно емоційні й завжди готові підставити плече. Наш девіз: «Я, ти, він, вона – разом ми одна сім’я». Якраз у повазі криється успіх класу». Найбільшим дивом для вчительки стало те, що за весь час ніхто з дітей жодного разу не згадав про мобільний телефон. Очі світилися живою втіхою, а ліс відлунював сміхом.

Миті щастя проростають у майбутнє

Справжнє родинне свято розгорнулося тоді, коли до лісової галявини зійшлися батьки. Вкупі збирали хмиз, розпалювали багаття, смажили сосиски й пригощалися солодким кавуном. Коли ж дорослі привезли ще й гарячої печеної картоплі, дитячому захвату не було меж. Учителька переконана, що така співпраця з родиною допомагає плекати майбутнє країни. «Четвертий клас – випускний. Озброюю їх не лише знаннями, а й навчаю творити добро, співчувати й триматися свого коріння. У скрутні часи воєнного лихоліття важливо батькам і школі дарувати дітям хоча б крихти безтурботного дитинства. Коли вони навперебій казали, що це найкращий день у їхньому житті, я почувалась на небесах», – ділиться Таміла Сидоренко.

Коли серця б’ються в унісон

Такі теплі зустрічі зайвий раз переконують: коли вчитель, діти й батьки стають єдиним цілим, шкільні роки залишаються в пам’яті найсвітлішим спогадом, який грітиме все життя. Якраз у подібних митях, посеред спільного сміху й щирої підтримки, народжується упевнена в собі громада і росте покоління, здатне змінювати світ на краще.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!