Міжнародний проєкт на Тальнівщині: місцевий будинок культури отримав Подяку від Національного музею Голодомору-геноциду

Минулої осені Колодистенський сільський Будинок культури став важливим майданчиком для масштабної історичної місії. До села завітала наукова експедиція Національного музею Голодомору-геноциду. Дослідники збирали живі, безцінні свідчення очевидців, які пережили штучний масовий голод 1946-1947 років, Голодомор 1932-1933 років і трагічні події Другої світової війни.
Днями ця масштабна робота отримала офіційне визнання. Колодистенський СБК нагородили почесною Подякою від Національного музею за всебічне сприяння, організаційну підтримку й ваговий внесок у проведення наукової експедиції.
Важлива місія столичних науковців
Організаційний супровід і підтримку дослідникам забезпечила завідувачка закладу Валентина Руденко й місцеві мешканці. Приїзд такої авторитетної команди став визначною подією для Колодистого. До складу експедиції увійшли науковий співробітник музею Роман Молдавський, фахівчиня відділу усної історії Анжела Савченко, а також знімальна група – режисер Крістофер Волтерс та оператор Олександр Шаба (разом із водієм В’ячеславом).
Головними героїнями дослідження стали місцеві жительки Катерина Польова та Надія Кириленко. Їхні спогади про пережиті трагічні роки відтепер офіційно закарбовані в національному архіві усної історії. Ця робота має глобальне значення для збереження історичної правди України, тому що сам проєкт («Підтримка експозицій Національного музею Голодомору у м. Київ, Україна») фінансується Міністерством закордонних справ Канади (Global Affairs Canada) та реалізується компанією Cowater International спільно з Канадсько-Українською Фундацією.
Чому голоси жителів Колодистого важливі для всієї України?
Коли ми говоримо про Голодомор чи повоєнний голод, цифри в підручниках чи наукових розвідках часто здаються далекими й сухими. Проте історія оживає лише тоді, коли звучать з уст очевидців. Те, що спогади наших землячок відтепер зберігаються в Національному музеї Голодомору-геноциду має колосальне значення.
Свідчення звичайних людей з українських сіл – найсильніша зброя проти історичних маніпуляцій і заперечення геноциду. Ці живі факти неможливо стерти, сфальсифікувати чи переписати.
Відтепер маленьке Колодисте з’явилося на мапі світу. Завдяки тому, що проєкт фінансується Канадою, голоси Катерини Польової та Надії Кириленко стають частиною наукового дискурсу. Історія української трагедії досліджується і визнається на найвищому міжнародному рівні.
А час невблаганний. Очевидців тих страшних років з кожним днем стає все менше. Записати їхні голоси сьогодні – буквально врятувати частину нашої національної ідентичності від забуття. Тепер кожен дослідник, історик чи звичайний українець, який завітає до Національного музею у Києві або працюватиме з його цифровими архівами, зможе дізнатися, що саме довелося пережити людям тут, у Колодистому.





Вдячність за спільну працю
У Колодистенському будинку культури на чолі з Валентиною Руденко щиро пишаються можливістю долучитися до справи такого масштабу й висловлюють глибоку вдячність колективу Національного музею за довіру. Особливо тепло в закладі згадують зустріч із Анжелою Савченко, з якою співпрацюють уже не вперше. Її доброзичливість, щира людяність і відданість своїй справі надихають та залишають найкращі враження від спільної роботи.
Окрема велика шана й подяка – землячкам Катерині Польовій та Надії Кириленко, які знайшли в собі сили знову прожити й озвучити важке минуле заради майбутнього – збереження історичної правди.
Приємним і корисним дарунком для закладу від представників музею стали науково-популярні видання, зокрема брошура «Голодомор: основні факти». Відтепер ці матеріали зберігатимуться в Будинку культури й стануть цінним джерелом знань для всіх жителів села, які прагнуть знати та пам’ятати справжню історію своєї країни.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
Читайте також: Ігор Новицький: партнерство з CEJA відкриває нові можливості для молодих фермерів України
Читайте нас також в Telegram!

