У Колодистому відкрили меморіальну дошку Захиснику Василю Біленькому, який загинув на Харківщині

Вихідними у селі Колодисте Тальнівської громади відбулося відкриття меморіальної дошки Захиснику України, нашому земляку Василю Олександровичу Біленькому, який віддав своє життя за свободу і незалежність України.

Цей день об’єднав громаду навколо пам’яті про Героя. Біля сільського будинку культури зібралися його дружина Наталія, донечки Тетяна та Інна, сестри, брати, рідні, побратими, друзі, односельці. У руках людей були живі квіти, а в серцях – вдячність і невимовний біль. На столі, застеленому вишитим рушником, лежали запашні короваї та хліб, як символ української гостинності, пам’яті й шани до воїна, який віддав найдорожче заради майбутнього своєї держави.

Розділити біль родини та вшанувати пам’ять Захисника прибули керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Тальнівської міської ради Оксана Щербатюк і староста Михайло Капериз.

Після виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання настала найзворушливіша мить. Почесне право відкрити меморіальну дошку було надано найдорожчим людям Василя – його дружині Наталії та донечкам Тетяні й Інні. У цю хвилину сльози не стримував майже ніхто.

Щемливо звучали тематичні вірші й пісні у виконанні дітей та місцевих аматорів, а особливо проникливо – «Мамочко, вибач за чорну хустину». Чин освячення меморіальної дошки та поминальну літію звершив протоієрей Андрій Грищенко, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Колодисте.

Надзвичайно зворушливим став виступ доньки Василя Біленького. Вона щиро подякувала всім, хто долучився до встановлення меморіальної дошки, зберігаючи пам’ять про її батька, та згадала його добрим, світлим, щирим і люблячим татом. Теплими словами про Героя поділився і староста Михайло Капериз, який згадав Василя як чесну, працьовиту, небайдужу людину, яку в селі щиро поважали.

Під проникливу мелодію «Дорого заплачено… Ми їм не пробачимо…» присутні поклали квіти до меморіальної дошки. У мовчанні схилялися голови, а кожна квітка стала символом вдячності й незгасної пам’яті.

Особливо щемливим продовженням стала добра українська традиція. Побратими Василя розділили між присутніми запашний коровай, який із любов’ю спекла його сестра Тамара Олександрівна. Люди приймали хліб із вдячністю, згадували Захисника, а старші жінки, перехрестившись, тихо молилися за упокій його душі.

Після завершення урочистостей рідні запросили всіх на поминальний обід, адже цими днями минає рік від загибелі Василя Біленького. Потому вирушили на місцеве кладовище, де до могили Героя поклали живі квіти, ще раз подякувавши йому за мужність, жертовність і мирне небо, яке він виборював для кожного з нас. Особливі слова вдячності – організаторам заходу. Щиро й проникливо провели церемонію завідувачка Колодистенського сільського будинку культури Валентина Руденко разом із донькою Тетяною. Завдяки спільним зусиллям працівників культури, громади, рідних і побратимів пам’ятний захід став гідним вшануванням світлої пам’яті Захисника.

Довідково: Василь Біленький народився 4 січня 1980 року в Колодистому. Багато років працював директором сільського будинку культури, очолював футбольну команду, був активним, щирим і небайдужим до людей. У серпні 2023 року став до лав Збройних Сил України. 12 липня 2025 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Березники Куп’янського району Харківської області, залишившись вірним військовій присязі та Україні.

Сьогодні його ім’я викарбуване на меморіальній дошці. Але найголовніше – воно назавжди викарбуване в пам’яті рідних, побратимів, односельців і всієї Тальнівської громади.

Вічна пам’ять Герою. Вічна слава Захиснику України Василю Біленькому.

Пресслужба Тальнівської МТГ

Читайте також: Ігор Новицький: партнерство з CEJA відкриває нові можливості для молодих фермерів України

Читайте нас також в Telegram!