Вісті Черкащини Добро, що єднає тил і фронт: чергова допомога для волонтерської справи на Тальнівщині
У Кобеляках, що на Тальнівщині, не припиняється щоденна волонтерська робота, яка вже давно переросла у справжній тиловий фронт підтримки українських захисників. Цього разу журналісти завітали до пані Валентини Василівни Труляєвої, щоб особисто побачити, як формується партія допомоги для військових, а також долучилися до відправки раніше підготовлених смаколиків.
Чергову передачу продуктів забезпечив підприємець Володимир Мовчан. Саме з його борошна волонтерка випікає хліб, булочки та інші домашні смаколики, які вже давно стали символом турботи та підтримки для наших воїнів. Усе готується власноруч – з особливою увагою та теплом до кожного виробу, який зрештою вирушає на фронт як частинка домашнього затишку.
Цього разу до відправки також долучили раніше випечені булочки та хліб, виготовлені з попередньої партії борошна мецената. Їх разом із новими продуктами було сформовано для подальшого відправлення захисникам.
Також до вантажу увійшли продукти швидкого приготування, чай, солодощі та засоби гігієни. Частину допомоги сформували спільними зусиллями мешканці різних населених пунктів громади. Зокрема, село Лісове долучилося завдяки Оксані Бабак та її команді, які приготували домашні голубці. Марина Колінська з Кобиляк забезпечила волонтерський вантаж гарячими борщами.
Активну участь взяли й освітні заклади: учні гімназій сіл Софіївка та Ризине (Звенигородщина) зібрали продукти швидкого приготування, чай, смаколики, засоби гігієни та підготували щирі листівки для військових. До продуктового вантажу також долучився Михайло Глиовий із села Лісове, який передав сало для захисників.
Усі ці продукти були сформовані в коробки та підготовлені до відправки на два напрямки – Запорізький та Рівненський. Саме туди найближчим часом вирушить чергова партія гуманітарної допомоги.
Окремо варто згадати ще й те, коли назбирується черговий вантаж допомоги, пані Валентина особисто організовує його відправку – інколи навіть самостійно добираючись у Рижанівку невеликим тракторцем, щоб передати все необхідне захисникам поштою. Це щоденна праця без вихідних, у якій немає дрібниць.
Разом із волонтерами журналісти побували безпосередньо на етапі відправлення вантажу: допомагали вантажити ящики та доставляти їх до відділення «Нової пошти». Саме звідти десятки коробок вирушать до українських військових, які щодня тримають оборону на передовій.
Особливе місце у цій історії займає сама Валентина Василівна Труляєва – жінка, яка попри особистий біль не зупинилася. Нещодавно її син Роман отримав важке поранення на фронті та втратив ногу. Та навіть ця трагедія не зламала жінку, навпаки – стала ще одним поштовхом до роботи.
Пані Труляєва залишається надзвичайно енергійною, позитивною та цілеспрямованою. Вона не приховує, що їй важко, але переконана: її місія – продовжувати справу сина і допомагати тим, хто зараз на передовій.
«Хто, як не я, має продовжувати цю справу? Хлопці там, і ми тут не маємо права зупинятися», – говорить вона.
Окрему вдячність вона висловлює всім, хто постійно підтримує волонтерську справу: Ірині Надюк, підприємцю Олексію Бойку, який регулярно надає м’ясо для приготування страв для захисників, підприємцю Володимиру Мовчану за бакалію, усім волонтерам із сіл громади, адже їх доволі багато.
Її щоденна праця, як і робота десятків інших волонтерів громади, є живим прикладом того, як звичайні люди в тилу стають важливою частиною великої спільної боротьби. Саме з таких історій складається сила українського спротиву – щира, тиха, але незламна.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
