На Лисянщині сільський колектив танцюристів очолив волонтерський рух у громаді

«Ми допомагаємо ЗСУ від самого початку війни з російськими загарбниками. Першими роками на фронті бракувало всього – від шоломів до шкарпеток. А про харчування, особливо на передовій, годі й казати. Тож спочатку організували доставляння продуктів у військові підрозділи на передовій, в яких воювали вихідці з нашої громади. У селі люди готували тушкованки і паштети, квасолю з м’ясом і варили різні каші. З перших днів повномасштабної війни також почали плести маскувальні сітки та виготовляти окопні свічки. Замовлень з фронту не бракує, адже в кожному селі громади є хлопці і чоловіки, які воюють з ворогом, і їм потрібна наша підтримка»,  – каже староста Мар’янівського старостинського округу на Лисянщині Валентина Паливода.

Ініціатором волонтерського руху в Рубаномостівській  громаді є художній керівник місцевого будинку культури Олена Петрусенко, яка очолює танцювальний колектив «Колежанки». Їй активно допомагають Катерина Лазарєва та  Надія  Матіс, при потребі долучається до роботи і решта учасників колективу.

– Для мене волонтерство – це насамперед велика віра в те, що наша праця рятує людські життя на фронті, – розповіла Олена Петрусенко. –  Ми постійно отримуємо подяки від наших захисників з різних підрозділів, і щоразу росте впевненість, що наша праця в тилу не менш важлива, ніж на передовій. Про це говорять і наші воїни- односельці, перебуваючи там, у самому пеклі війни. Їх з нашого невеличкого села там знаходиться 34, і про потреби кожного ми знаємо. Тому ми й проводимо благодійні концерти в громадах Лисянщини, де  назбирали загалом більше 70 тисяч гривень , плетемо маскувальні сітки, виготовляємо окопні свічки, відправляємо хлопцям продукти харчування, чаї з лікувальних трав. Я дуже хотіла б, щоб така допомога від людей була відчутнішою. Бо наші воїни на війні тепер мають значно серйозніші потреби, ніж у попередні роки.

 Нещодавно фахівці Центру життєстійкості Виноградської територіальної громади завітали до волонтерського осередку в селі Рубаний Міст. У майстринь виникла нагальна потреба  в парафіні для окопних свічок.

«Завдяки плідній співпраці Центру та громадської організації «Чужих бід не буває» проблему вдалося вирішити максимально оперативно. Спільними зусиллями до волонтерського осередку в село Рубаний Міст  доставили 50 кілограмів парафіну. Тож робота з виготовлення світла й тепла для наших захисників не зупиняється ані на мить», – розповів керівник Центру Владислав Лациба.

Іван СМОЛІЙ

Читайте також: Освіта Тальнівщини в умовах війни: реформа, бюджетні обмеження та проблема підвезення школярів

Читайте нас також в Telegram!