Школярі з Тального перемогли у престижному літературному конкурсі «Краєзнавча ЛітАрена»

Одинадцятикласники Тальнівського НВК Артем Сомик й Анастасія Толстих посіли перше і друге місця в регіональному конкурсі дослідницьких есеїв, обійшовши суперників із трьох областей. Готувала підлітків учителька Людмила Мельніченко. Ми розпитали її про перебіг конкурсу, пошук тем, учнівські роботи і не тільки.

–Людмило Анатоліївно, які були Ваші перші емоції, коли ви дізналися, що Артем посів перше місце, а Настя – друге? Чи очікували Ви на такий подвійний успіх?

–Коли я дізналася результати, першою емоцією була гордість за наших одинадцятикласників. Вони відповідально поставились до своїх досліджень, тому роботи були ґрунтовними й аргументованими. Ми сподівалися на високі оцінки, але такий подвійний успіх перевершив найсміливіші очікування і став найкращою нагородою за нашу спільну працю.

–Що для Вас означає ця перемога на рівні трьох областей (Черкаської, Вінницької та Хмельницької)? Як оцінюєте масштаб конкуренції цього року?

–Організатором конкурсу виступила Кафедра української і зарубіжної літератури та українознавства, об’єднавши творчу молодь 7–11 класів, а також студентів коледжів та ліцеїв із трьох регіонів України. Популяризувати творчість письменників-земляків і критично аналізувати художнє слово в умовах такої масштабної конкуренції – надважке завдання. Для нас ця перемога є доказом того, що випускники Тальнівського НВК здатні здобувати першість на найвищому міжрегіональному рівні.

–Розкажіть трохи детальніше про роботи Артема й Анастасії. Чому вони обрали ці  теми для дослідницьких есеїв у рамках конкурсу «Краєзнавча ЛітАрена»?

–Щороку в жовтні проходить Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек. У його рамках ми зустрічалися з українською письменницею Євгенією Мороз, яка творить під псевдонімом Ївга Лютневська. Вона переселенка з Луганської області, але більшість творів, що увійшли в збірку «Югинка», написані в Тальному, тому її творчість – частина літературного життя нашого краю. Артем теж був на цій зустрічі, і життєвий досвід молодої авторки, сповнений важких випробувань, знайшов відгук у його душі.

Анастасія для свого есею обрала літературний доробок Володимира Нерубайського. Вона пам’ятає його ще директором Тальнівського НВК. Завжди цікаво подивитися на знайому людину по-новому: розкрити її не як суворого очільника закладу, а як творчу особистість.

–Як народжувалися ці ідеї? Де юні дослідники шукали інформацію про письменників-земляків і чим їх найбільше зачепили ці історії?

–Будь-яке дослідження починається з допитливості. Нам не хотілося писати академічні сухі роботи, тому шукали те, що «болить» і захоплює самих учнів.

Матеріали для роботи учні брали з відкритих джерел: інтерв’ю в інтернеті й статей у ЗМІ. Звичайно, детально опрацювали й збірки творів самих авторів.

–Написання дослідницького есею завжди виклик, адже потрібно поєднати науковий підхід, краєзнавчу глибину й художнє слово. З якими найбільшими труднощами зіткнулися учні під час роботи і як ви їх подолали?

–Найважчим було втримати баланс: подати глибокий фаховий аналіз, але водночас не втратити щирість, емоційність і власний авторський голос. Ми долали це через постійні обговорення, детальний розбір джерел і кропітку роботу над кожним формулюванням, поки текст не ставав цілісним і переконливим.

–Як вам вдається залучати одинадцятикласників до масштабних проєктів і допомагати їм долати шалене навантаження випускного року?

–З Артемом ми почали працювати ще в минулому році під час написання й захисту наукової роботи МАН. Я і вчительки фізики Тетяна Кулікова й математики Людмила Сомик були науковими керівницями Артема. У цьому році запропонувала йому спробувати свої сили в літературній сфері.

З Анастасією це наш перший спільний досвід: я запропонувала – вона погодилася. Дуже рада, що дівчина розкрила свій творчий потенціал, знайшла час опрацювати матеріал і написати есей. Результат перевершив усі очікування.

В 11 класі участь у серйозних конкурсах завжди йде пліч-о-пліч із підготовкою до НМТ і щоденним навчанням. У такому ритмі випускники вчаться самодисципліні, вмінню розраховувати час і планувати свій день. Допомагає також їхня жива зацікавленість проєктом. Коли учні горять своєю ідеєю, то знаходять час для формул і  літературних есеїв. Завдання керівника – скеровувати, допомагати, підтримувати у хвилини сумнівів і створювати простір, де кожен почувається впевнено.

–Артем й Анастасія – випускники, уже на порозі дорослого життя. Що дає їм перемога в таких проєктах і як цей досвід допоможе у виборі майбутнього шляху?

Водночас робота над есеєм – чудова школа володіння словом. Уміння влучно висловити думку допомагає порозумітися з іншими й упевнено почуватися в будь-якому середовищі. Завжди приємно чути, коли молодь спілкується гарною літературною мовою. Успіх у проєкті зміцнює віру в себе й доводить, що наполеглива праця відкриває будь-які двері. Який би фах не обрали випускники, ці навички стануть міцною опорою в майбутньому.     

–Що б Ви побажали іншим учням Тальнівського НВК, які теж хочуть спробувати свої сили у подібних конкурсах, але, можливо, поки що вагаються?

– Не чекайте, поки хтось помітить ваші здібності. Краще самі підійдіть до вчителя, розкажіть про свої інтереси й долучайтеся до конкурсів. Зробіть це попри сумніви, бо поки не спробуєте, то не повірите в себе. Боріть свій страх, тим паче що вчитель завжди допоможе й підтримає. Зробіть перший крок і відкриєте шляхи, які раніше здавалися недосяжними. Творіть! Можливо, це не завжди легко, зате неймовірно цікаво. Досліджуйте, відкривайте для себе нові горизонти й підкорюйте вершини. Кожен має унікальний талант, і подібні конкурси – чудовий шанс розкрити його на повну.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Освіта Тальнівщини в умовах війни: реформа, бюджетні обмеження та проблема підвезення школярів

Читайте нас також в Telegram!