Лисянка вся пронизана підземними ходами

На знімку: пам’ятний знак на місці, де колись знаходився костел з потаємними підземними ходами

У далеку давнину Лисянка була добре укріпленим містом-фортецею, з постійним гарнізоном, озброєнням і різними запасами, підготовленими до тривалої кругової оборони. Фортеця була побудована на високій Лисій горі, в добре захищеному природою місці, що омивалося з трьох сторін річкою Гнилий Тікич. Сьогодні це центр селища.

Місцевий житель М. Ганжа вперше знайшов лаз у підземний хід, що знаходився на території старої райлікарні, у 1970-х роках. Відомо, що з ХVІІ століття там був польський замок і костьол з цвинтарем, від яких йшли підземні ходи до інших споруд та попід річкою за місто. Проникнувши в лаз через вузьку напівзруйновану арку з цегли, що була завалена сміттям, з його розповіді, він повзком із напрямком руху під кутом униз потрапив у підземну споруду. Її стіни і висока дугоподібна стеля були обкладені цеглою, приблизно у півтора рази більшою, ніж теперішня. Підлога була глиняна. Пройшовши лабіринтом кількадесят метрів, чоловік побачив різні відгалудження від головного ходу.

М. Ганжа ще не раз проникав у нетрі Лисянки. З’ясував, що інший підземний хід виходив у лісі в бік села Будище. Проникнувши в нього спочатку повзком, а потім пішки в повний зріст, він натрапив на скелет чоловіка, який, судячи із залишків його одягу, коштовної брошки на головному уборі та зброї, був шляхтичем або ж козацьким старшиною. Знайдені предмети М. Ганжа передав до Лисянського краєзнавчого музею.

Під багатьма історичними спорудами в Лисянці були підземелля, підвали, які інколи заглиблювалися в землю не на один поверх. Кожен монастирський комплекс обов’язково мав підземелля, що виконувало сакральну функцію – там ховали людей, в основному духовенство, представників влади та жертводавців (шляхта, багаті міщани тощо). Підземелля будували також з декількох раціональних причин: зберігання продуктів, схованка від ворога, потаємні підземні виходи. За свідченнями краєзнавців, на території колишньої лікарні знаходили залишки підземних ходів, підвалів, які, очевидно, складали підземну частину францисканського монастирського комплексу та лисянського костелу.

Таємничі підземні ходи як складова частина укріплень давнього міста-фортеці Лисянки досі практично не вивчалися. Скупі згадки в обмеженому колі джерел фіксують лише їхню наявність. Місцезнаходження споруд ніколи не афішувалось, щоб під час розкопок не гинули люди. Однак, «чорні копачі», серед яких немало і заїжджих з потужним сучасним обладнанням, щороку поновлюють свою роботу у намаганні знайти скарби сивої давнини.

 Олександр ЩЕРБАТЮК

29.06.2020 09:00
Переглядів: 2493
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.