Як у Звенигородці можна вирішити проблему зі стихійною торгівлею на вулицях?

– На базар? – запитує літня жінка в знайомої.

– Ні, до «Даринки», – відповідає та. – Там не гірший, ніж на базарі вибір, а ціни навіть нижчі.

– Але базар є базар, – не хоче чомусь жінка поступатися своєю точкою зору.

– Дався вам той базар, – приєднується до розмови й ще одна молодичка. – Я вже тиждень скуповуюся у «Даринці». І близько, і  все свіженьке…

Що то за «Даринка», цікавитесь? Йдеться про магазин «даРИНОК», відкритий нещодавно в центрі Звенигородки.

– Чому саме «даРИНОК»? – перепитує власниця магазину Тетяна Баздуганова. – Якось так уже вийшло. Я вже не раз,було, міркувала над тим, як зробити альтернативу стихійному базару. А коли у зв’язку з епідемією коронавірусу стихійну торгівлю на вулиці Чорновола, що прилягає до міського ринку, заборонили, виник в мене задум про відкриття закладу, в якому можна було б торгувати тим, що й на базарі. Порадилася з деякими підприємцями, прикинула всі «за» і «проти», і взялася за реалізацію наміченого. При цьому назва магазину, на думку багатьох, мала відіграти далеко не останню роль. Як ото в моряків ведеться: як корабель назвеш, так він і попливе. Значить, і на вивісці магазину мало бути щось таке, що нагадувало б про базар, про ринок. Напрошувалось щось на кшталт такого: «так – ринок». Вийшло ж суржиком: «да» замість «так».

– Покупці ж називають  ваш магазин «Даринкою», – кажу.

– Знаю, – посміхається Тетяна Юхимівна. – Я не проти. Може, так навіть краще…

– І яким видалося плавання вашого «корабля?

– Думаю, що успішним. Й передусім тому, що за прилавки стали досвідчені «базарники», які з перших днів роботи зуміли знайти своїх покупців. Як завдяки пропонованим продуктам, так і належним рівнем обслуговування.

Справді, вибір продуктів тут не гірший, аніж на міському ринку: свинина, м’ясні вироби, молоко, домашні сир і сметана, масло, овочі і фрукти, крупи… Та всього й не перерахуєш, а головне – все це, як можна пересвідчитися тут же, на місці – свіженьке. Як от молочні продукти, які, особливо сир, розходяться аж надто швидко.

– Утримуємо корів, самі й готуємо той же сир і сметану, – розповідає Ірина Бачуріна. – Й стараємося тримати при цьому, так би мовити, свою марку.

Характерно, що пропонуючи товар, в «Даринці» (будемо й ми називати її так), дбають і про зручності для покупців. Так, Світлана Біла, яка торгує м’ясними продуктами, допоможе не тільки у виборі, а й може й тут же перепустити  обраний вами шматочок на фарш.

Подбали в магазині і про викладку продуктів та їх розфасування. На це мимоволі звертаєш увагу вже від порога, зупинившись біля овочів і фруктів, що їх пропонує Діна Даценко. В жодному з існуючих в місті магазинів, як до речі, й на ринку, ви не побачите, наприклад, такої якісної картоплі, розфасованої у більші й менші сітки. До речі, і ціни на неї не перевищують дванадцяти гривень за кілограм – де ще таке побачиш?

Не потрібно, мабуть, наголошувати на тому, що в умовах карантину в «Даринці» суворо дотримуються всіх санітарних вимог.

– Це перше і основне наше правило, – говорять вчорашні «базарники», яких зібрала під своїм дахом «Даринка».

Відчувається, що й тут вони стараються підтримувати репутацію такої потрібної на сьогодні як для них, так і для покупців, торговельної «точки».

Отож маємо ще один конкретний приклад вирішення проблеми стихійної торгівлі у Звенигородці.

Михайло НЕЧАЙ

28.05.2020 14:31
Переглядів: 2843
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.