”Я ночами плачу, але знаю, що сама винна”

Звенигородчанку Ірину Ткаченко, 29 років, хоче вигнати із будинку його власниця Марія Кондратюк.

На початку осені Ірина придбала дім за неофіційним договором розстрочки. Коштував 100 тисяч гривень. Відразу заплатила господарці 30 тисяч. Разом з нею мешкає її шестирічний син. Чоловіка не має. Зараз на будинок, нібито, є новий покупець.

“Довго жила в найманих квартирах. Але, наче на нещастя, не встигали заселятися, то квартиру продавали, то приїжджали туди жити родичі господарів і нам доводилося з’їжджати звідти. Чоловіка кілька років тому покинула, бо дуже почав пити. Зрештою, набридло вести кочівний спосіб життя і вирішила пошукати якусь недорогу квартиру або хату. Так, як грошей багато не маю хотіла, знайшовши якийсь варіант, домовитися із власником про розстрочку.

Батьки давали 30 тисяч і допомагали б по трохи виплачувати в подальшому. В кінці літа знайшла будинок. Не дуже доглянутий, бо продавався не один рік і там ніхто не жив. Дві кімнати, кухня і туалет. Але, порадившись з батьками, вирішили, що доведемо до ладу. Найважливіше, що господарка погодилася на те, щоб платили шматками, але щомісяця, і якщо дамо перший взнос 40 тисяч. Було лише 30, та вона пішла тоді на уступки”, – розповідає Ірина.

Жінка розпитала у власниці, чи не має будинок серйозних проблем. Та її заспокоїла. Мовляв, треба зробити тільки серйозний косметичний ремонт фасаду і зсередини. В будинку є газ і вода.

“Ми як з нею розплачувалися, звернула увагу, що не має лінолеуму на кухні. Лише дощана підлога. Хазяйка почала переконувати, що то прорвало трубу і полилась вода. Бо саме на кухні відчувалася сирість. Але трохи згодом зрозуміла, що мене обманули. Як тільки пішли дощі, зі стелі, особливо на тій же кухні, почала не просто прокапувати, а ледь не струменем литися вода. Штукатурка кусками відвалилася. В кімнаті, де спить малий, в кількох місцях теж помокріла і відпала. Так з батьками зараз гриземо себе, що добре не обдивилися цей будинок”, – бідкається звенигородчанка.

Самотужки підремонтувавши стелю, Ірина зателефонувала до Марії Степанівни. Поцікавилася, чому не попередила про пошкоджений дах.

“Власниця зробила вигляд, що ніби й сама про це не знала. Хоча вже після того, як нас залило, було помітно, що такі потопи не вперше траплялися. Це і сирість пояснило, і дошки підгнилі на кухні.

Кажу, або скиньте ціну, або самі відремонтуйте дах. Вона не погодилася. Тоді сказала, аби повернула нам завдаток і ми вибираємось. От тоді я побачила справжне її обличчя. Розкричалася. Поставила ультиматум: або платимо й далі, або ж виселяємося, а вона ті 30 тисяч поверне тоді, коли знайдуться нові власники.

Мені таке не підходить. Минулої суботи приїхала і дала два тижні на виселення, бо має охочих купити дім. Я ночами плачу, але знаю, що сама винна”, -витирає сльози молода жінка.

Жодного документу, який би підтвердив передачу коштів за будинок Ірина не має. Хоче позиватися до суду. Власниця погрожує вигнати матір з дитиною з допомогою правоохоронців.

“Я знаю, довести буде важко, що ми домовлялися про розстрочку і що я давала їй ті 30 тисяч. Але просто так я не здамся”, – запевняє Ткаченко.

Її сусідка Тетяна Дмитрівна підтверджує слова Ірини. Готова свідчити в суді.

“Мені шкода дітей. Та хазяйка хоче побільше урвати з тої хати, хоча нічого не доклала до неї. Вона отримала хату в спадок. Довго не купляв ніхто, бо в ужасному стані. Іра почала приводити її в божеський вигляд. Чим зможу, допомагатиму їй”.

Власниця будинку Марія Кондратюк не захотіла розмовляти із журналістом і кинула слухавку.

Звенигородський адвокат розводить руками. Каже, що справа в суді програшна.

“Якщо немає жодного документу, який би засвідчував акт передачі грошей за той будинок, то довести факт купівлі надзвичайно складно. Я б сказав неможливо. Щодо погроз власниці викинути сім’ю на вулицю, то тут вона не права. Ніхто без рішення суду її не виселить. Але довести, що в будинок самозаселились — цілком зможе”, – впевнений досвідчений юрист.

Сергій РАДЧЕНКО