Ватутінські ветерани і волонтери налаштовані змінити життя міста

«Учасники АТО, ООС та волонтери – сьогодні найбільш свідома і патріотична частина суспільства. Захист України у всіх його проявах для них не порожній звук, а сенс життя. Тому сьогодні, як ніколи, нам важливо об’єднатися і виступити спільним фронтом скрізь, де відкрито чи підкилимно порушуються національні інтереси», – про це заявив керівник Ватутінської спілки атовців і волонтерів Петро Гогунець.

У Ватутіному, чи не єдиному на Черкащині місті, де, за його словами, досі панує «совковірус», і ностальгія за минулим, особливо нелегко працювати патріотичним організаціям. Але разом з тим – вони єдина реальна сила, яка може докорінно змінити життя міста. Ветерани АТО і волонтери кілька років тому спробували це зробити із зміни назви міста, мотивуючи тим, що жити і ростити дітей у місті, названому на честь кривавого радянського генерала Ватутіна, який причетний до загибелі тисяч українців – соромно і ганебно. Але наштовхнулися на шалений спротив і місцевої влади, і частини людей, які вважають його своїм героєм.

–Та справжні герої сьогодні серед нас, – зауважує Петро Гогунець. – Цього не можуть чи не хочуть усвідомити ті, хто самі вуха загруз у своїй совковості і ваті, дивлячись російські телеканали, але майбутнє належить тим, хто пройшов горнило війни на Сході. Я хочу згадати свого побратима Анатолія Зозулю. До війни на Сході його знали у Звенигородці в першу чергу завдяки спортивним легкоатлетичним досягненням, встановленим ще років з тридцять тому та неперевершеним і по даний час.
Срібний призер чемпіонату України серед юнаків з бігу на спринтерські дистанції, наполегливий і цілеспрямований. Доля послала чоловікові. Довелося спізнати всякого. Та закладене ще з дитинства загострене почуття справедливості і стало визначальним для нього з початком війни на Донбасі. Не вагаючись, вступив до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Разом з побратимами боронив Україну в перші найскладніші місяці війни. Загинув у 2014 році від рук сепаратистів. Ось він – наш герой!

Петро Гогунець зазначає, що прийшовши з війни, багато її учасників не знаходять підтримки і належного розуміння з боку місцевої влади, керівників сільгосппідприємств. Їм доводиться не раз оббивати пороги тієї чи іншої організації. Особливо гостро стоїть питання одержання земельних наділів. Оскільки знайти вільні площі для вчорашніх бійців на Звенигородщині, як і в інших районах, досить складно, в більшості випадків вирішення цієї проблеми залежить в основному від господарників. Саме завдяки розумінню фермера з Хлипнівки Юрія Тарасевича, одинадцять учасників АТО отримали офіційні документи на земельні наділи у межах Хлипнівської сільської ради. Таким же чином вирішують цю проблему в Богачівці, Пединівці. Але досі 15 осіб так не отримали гарантовані державою 2 гектари землі.

– Сьогодні отримати наділи хлопцям надзвичайно складно, – погоджується заступник голови Звенигородської райради Ярослав Попко. – Вже сама процедура оформлення документів займає багато часу. Особисто я відкритий до співпраці і готовий спільно вирішувати проблеми тих, хто захищали чи захищають нашу державу, виконуючи бойові завдання на Донбасі. І готовий разом опрацьовувати пропозиції та обговорювати всі важливі питання щодо взаємодії органів місцевого самоврядування з усіма ветеранськими спілками Звенигородського району.

У подальшому реалізувати свої плани і вирішувати проблеми ветерани війни і волонтери налаштовані також через посилення ветеранського громадського руху в районах, області і країні та створення потужного політичного об’єднання, яке на наступних виборах делегуватиме своїх кандидатів у всі гілки влади.

Олександр ЩЕРБАТЮК

21.01.2021 12:04
Переглядів: 1954
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.