У Звенигородці пограбували костел

Римо-католицька церква Преображення Господнього чи просто костел, збудований у Звенигородці 1808 року коштом тодішньої старостихи Соломії Солтик, за роки свого існування зазнав чимало наруги. Після перевороту 1917 року тут «господарювали» безпритульні, будинок яких знаходився поруч. Потому костел використовували для різних господарських потреб. Ще якийсь час тут розміщувався великий тренувальний зал спортивної школи. А згодом костел став… автостанцією. Для цього у стінах прорубали великі вікна, один з входів заклали цеглою, стіни «оздобили» стандартною облицювальною плиткою, а саме приміщення розділили на два поверхи.

«Замаскувавши» таким чином костел, а було це 1967 року – напередодні 50–ої річниці «Великого Жовтня», навіть причепили на ньому відповідну табичку: мовляв, збудовано автостанцію на честь цієї ж річниці.

В такому вигляді костел простояв до здобуття Україною Незалежності. А невдовзі цю спотворену до невпізнання споруду передали тамтешній римо–католицькій релігійній громаді. Віруючі частково облагородили приміщення, встановили огорожу і добротну браму. На більше не мали коштів. І ніхто навіть подумати не міг, що обідраний й убогий костел, якому так потрібна допомога, може привернути увагу грабіжників: минулого тижня, зірвавши замок на брамі, вони проникли в храм. Нишпорячи в ньому, дісталися до кімнати в якій зберігається церковне начиння.

Сліди пограбування першою виявила місцева парафіянка, яка постійно доглядає за майном та наводить лад на території костелу.

– Коли вранці я підійшла до брами, дивлюся, замка на брамі немає, вона відкрита. Вхідні двері до храму – теж, – розповідає вона. – Опустошили непрохані гості скриньку пожертв. Грошей у ній було обмаль – не більше двохсот гривень. Забрали й дещо з атрибутики та невеличку скульптуру Божої Матері.

Парафіяни не зверталися до поліції: кажуть, що це безрезультатно. І сумніву в тому немає, оскільки, окрім всього іншого, сьогодні у районному відділі поліції нараховується близько двадцяти співробітників, з яких дільничних по місту – двоє. Надія на Бога – може й покарає нечестивців.

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ