Про те, що на серце лягло, пише вірші Микола Темченко
Нема ні шеляга в барсетці,
А за душею й поготів,
Зате у книзі – те, що в серці,
Що душу гріло у житті.
Ці рядки звенигородського поета Михайла Солончука прозвучали в Звенигородській центральній районній бібліотеці імені Юхима Кримського на зустрічі з автором поетичної збірки «Те, що в серці моїм» Миколою Темченком, організованою працівниками книгозбірні спільно з міською та районною організаціями ветеранів війни і праці. І в них, як у люстерку, відображається творчий шлях цього залюбленого в поетичне слово жителя села Пединівки, котрий, як і багато інших місцевих талантів, з дитинства пронісши любов до рідної землі, що виливається в ліричні образи, може видати свою книгу лише за власний кошт, повсякчас економлячи на всьому. Саме завдяки цьому й побачила світ збірка «Те, що в серці моїм», як і попередні – «Життя-буття», «Жартома і всерйоз», «Душі криниця». А про непересічний талант Миколи Олексійовича на зустрічі з ним говорили і поціновувачі поезії, і поети, зокрема, керівник районного літературного об’єднання, член Національної спілки письменників України, відома поетеса Людмила Солончук.
Й звичайно ж, хвилююче звучали його вірші – ліричні, патріотичні, про відвагу й самопожертву солдат Другої світової, афганців, захисників України на сході держави. Їх, стверджує він, об’єднує велика любов до рідної землі та вільний і гордий козацький дух.
З виходом чергової поетичної збірки Миколу Темченка вітали голова районної організації ветеранів Петро Уманець, голова ветеранської організації з Шевченкового Марія Олефір, член НСЖУ Сергій Ткаченко, шевченкознавець, праправнук Тараса Шевченка по брату Йосипу Микола Лисенко та інші учасники зустрічі. А односельці – завідуючий Пединівським клубом Валерій Черкасенко та завідуюча сільською бібліотекою Наталія Гринько, які також завітали на цей захід, виконали пісні на слова Миколи Олексійовича.
Михайло НЕЧАЙ