24-річний юнак у селі на Звенигородщині висуває свою кандидатуру на посаду старости

У Стебному на Черкащині молодий чоловік, економіст за освітою, Владислав Горбань висуває свою кандидатуру на посаду старости та просить односельців підтримати його.

Посада сільського очільника звільнилась у зв’язку зі смертю колишнього старости, а в минулому багаторічного Стебнівського сільського голови Василя Піддубного, який нещодавно помер.

Нині село очікує на громадські слухання та пропозиції від нових кандидатів. Поки що про готовність очолити сільську громаду відкрито заявив лише Владислав. Каже, настав час, коли треба брати відповідальність на себе, не ховатись за чужими, нерідко нечесними спинами, адже занадто високу ціну платить український народ за життя та свободу. Нині двоє його найрідніших людей – батько та брат – служать у ЗСУ. Батько – солдат, брат – 28-річний підполковник.

Про себе чоловік повідомив наступне: «Народився та проживаю в Стебному з 1997 року. У 2014 році закінчив Звенигородську спеціалізовану школу №3. Отримав європейський диплом бакалавра в місті Кельце (Республіка Польша) за спеціальністю економіка та організація підприємства». Влад наголошує, що має розуміння процесу розвитку культури та економіки країн Європи. Патріот України й малої батьківщини зокрема. Саме тому повернувся з Європи до рідного дому. Прагне розвитку й змін для Стебного. Має досвід підприємницької роботи в управлінні власними магазинами в Стебному й Звенигородці.

Ми не могли не поцікавитись, яких змін він прагне добитися в селі в найближчому майбутньому, якщо займе посаду старости. Владислав охоче поділився думками й планами.

«Найперше хочу модернізувати спортзал у сільському будинку культури, щоб молоді було де займатися, аби не виїжджали з села. Друге: вирішити проблеми, пов’язані із загрозою закриття сільської школи. Розібратися, чим можна зарадити. Ще мрію почистити Тікич та хоч трохи довести до ладу сільські дороги. Звісно, поки війна про капітальне асфальтування не йдеться, але роботи й крім того біля них вистачає. Хочу запровадити сортувальні баки для сміття по селу, покращити й збільшити дитячі майданчики, створити Алею пам’яті загиблим Героям. Президент нам запропонував програму «Країна в смартфоні», а я хочу зробити за його зразком «Село у смартфоні», щоб питання вирішувались в тому числі й через Інтернет-спільноти, звіт старости був у вільному доступі в Інтернеті. Це те, що вже зараз потребує втілення. Решта ідей та планів прийдуть у процесі. Щось люди підкажуть», – розмірковує кандидат.

Тішить, що попри війну молодь пов’язує своє життя з Україною, ба більше – з рідним селом. Ще й непроста, а освічена, з європейськими дипломами. Хочеться вірити, що у Владислава все вийде: не лише посісти посаду старости, а й втілити задумане. Адже він запевняє, що швидко вчиться, та й практика, як ми знаємо, – найкращий досвід. І хоч нині старости не розпоряджаються, як колись сільські голови, місцевим бюджетом, певні важелі впливу (участь у виконкомах, представництво на сесіях) вони мають. Крім того, в їхніх силах налагодити тісну співпрацю з місцевим бізнесом для підтримки села. Тому, як кажуть, було б бажання – можна гори звернути!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Волонтерці із села на Тальнівщині потрібна допомога

Читайте нас також в Telegram!

31.10.2022 11:05
Переглядів: 9089
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.