Як живе й працює тальнівський дитячий садок «Світлячок»

Уже понад шістдесят років тальнівський дитячий садок з такою лагідною назвою відчиняє свої двері для дітвори. Тут повсякчас дбають про комфорт і безпеку під час тривог, але прагнуть, щоб день приносив малюкам дивовижні відкриття, цікаві мандрівки містом і смачні домашні обіди, приправлені материнською турботою.

Від перших ясел до великого дому

Історія «Світлячка» починалася зовсім в іншому куточку міста. Його відкрили на початку літа 1961 року в будинку неподалік військкомату. Тоді це були ще ясла, куди матусі приносили крихіток  від двох місяців і більше. 

А вже наприкінці дев’яностих садочок перебрався сюди, на вулицю Вільних Козаків, у будівлю колишнього «Теремка». Вихователі крок за кроком обживали нове місце, і з роками «Світлячок» став рідним домом для поколінь тальнівчан. Тут і нині гомонять п’ять груп, до яких щоранку поспішають 85 малюків: ясельна, молодша й середня, а також дві старші. Одна з них – логопедична, де діткам лагідно допомагають розговоритися й підкорити перші складні звуки. «Наш садок – великий дім, де понад усе прагнуть почути всі дитячі сердечка. Ми живемо як одна родина: разом працюємо, тішимося успіхам і ділимо на всіх труднощі й радощі», – ділиться директорка Тетяна Карпікова.

Душа «Світлячка»

Безпека й спокій діточок тримаються на злагодженій праці колективу, де віддано працюють усі без винятку. Найменших, у ясельній групі, доглядають Людмила Балака, Надія Столярчук і помічниця вихователя Тетяна Слизька. У молодшій групі діток ведуть у світ перших знань Наталія Савченко й Людмила Проценко, а допомагає їм Надія Рафальська.

Із малятами середньої групи займаються Олена Голдовська й Світлана Сакієнко, а лад у всьому підтримує Лариса Косик. Старших дошкільнят виховують  Любов Смілянець і Галина Железна під дбайливим наглядом Оксани Кириленко. У логопедичній групі малюками опікуються Аліна Прилипко й Галина Ковальчук, а вчитель-логопед Світлана Ганжа та помічниця Світлана Ковпак лагідно вчать їх правильної вимови.

Особлива шана – кухаркам Валентині Карабановій та Ірині Чайковській. Ірина приїхала до Тального з понівеченого Бахмута й одразу стала в колективі своєю. Попри негоду чи вимкнення світла, ці дві господині завжди вчасно приготують для малят усе свіже і смачне.

Безпека і розваги

Підземний простір садочка облаштували так, щоб малята різного віку почувалася захищено. Тут багато іграшок, пазлів, конструкторів і розмальовок, тож забави й заняття тривають навіть під час небезпеки; стоять стільчики, лави, м’які диванчики, столики й навіть ліжечка. Якщо тривога застає вихованців під час тихої години, вихователі обережно загортають найменших у теплі ковдри і дбайливо переносять в укриття, де вони можуть спокійно доспати. «1 вересня наш садок здригнувся від вибухової хвилі. В укритті тоді ховалися малюки з батьками й усі наші працівники, і, слава Богу, доля нас уберегла: ніхто не постраждав, – згадує Тетяна Карпікова. – Тоді всі згуртувалися навколо нашої біди. Міський голова Василь Сідько, його заступник Олександр Маринченко й керівниця відділу освіти Лариса Барановська зреагували миттєво. Завдяки їхній турботі понівечені вікна нам замінили в найкоротші терміни».

Будні у малят неймовірно насичені. Вони залюбки ходять до міського музею, розглядають величний палац графа Шувалова, мандрують із екскурсіями на хлібокомбінат чи ганяють м’яча на стадіоні. А щочетверга, якщо дозволяє погода, дітвора дружно крокує до місцевого ЦКП (корпус №2), щоб разом подивитися улюблені мультфільми.

Смачні обіди й добрі справи

На кухні «Світлячка» тепер готують по-новому, дбаючи про здоров’я малюків. Усе за сучасними корисними рецептами: мінімум солі й цукру, нічого смаженого чи купленого в магазині. Натомість на столах у дітвори завжди багато свіжих овочів, соковитих фруктів, м’ясних і молочних страв.

Садочок не стоїть осторонь і великого світу. Тут радо переймають найкращий досвід: беруть участь у проєктах від UNICEF, що допомагають діткам навчатися навіть у нинішні тривожні часи, та впроваджують міжнародну програму «ThinkEqual», де малюків м’яко вчать розуміти свої емоції та жити в гармонії з іншими.

А ще «Світлячок» єднає навколо себе всю громаду. Вихователі й батьки

постійно збирають допомогу для наших захисників. Під час акції «Добре серце» дорослі й малі разом майстрували обереги, пакували посилки й передавали їх волонтерам на передову.

Ця тепла єдність відчувається навіть у святах. У ясельній групі, наприклад, новорічні ранки влаштовують так, що мами й татусі самі перевтілюються в казкових героїв. Бачачи поряд рідні обличчя, малята нічого не бояться й почуваються впевнено.

Ось із таки начебто «дрібниць»: теплих ковдр, корисних обідів і спільних казок – і складається день у «Світлячку», де дитинство триває попри все.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!