Перемога завдяки допитливості та праці: школяр із Тального став кращим знавцем української мови - Вісті Черкащини

Перемога завдяки допитливості та праці: школяр із Тального став кращим знавцем української мови

Третьокласник Тальнівської ЗОШ №2 Дмитро Ковпак виборов І місце у міському етапі XXVII конкурсу імені Петра Яцика. Про характер юного переможця, додаткові заняття після уроків і роль підтримки родини ми розпитали вчительку хлопчика Ларису Іванівну Чайку.

–Як ви помітили мовні здібності Дмитрика серед інших учнів? Чи одразу було видно його особливий потяг до слова?

– Дмитро відразу привернув мою увагу своєю допитливістю і зацікавленістю навчанням: із задоволенням виконує мовні завдання, любить міркувати, шукати правильні відповіді, помічати цікаві особливості слів. Особливо приємно, що українська мова для нього – можливість проявити себе, свої кмітливість і творчість. З часом я переконалася, що в хлопчика є неабиякий потенціал.

–Як проходила підготовка до конкурсу імені Петра Яцика? Чи доводилося займатися додатково після уроків?

–Підготовка була цікавою й насиченою: ми виконували різноманітні творчі вправи, працювали над мовними цікавинками, добирали слова, складали речення й тексти, розв’язували завдання підвищеної складності. Звичайно, приділяли цьому й додатковий час, адже конкурс імені Петра Яцика потребує ґрунтовних знань, логіки й творчого підходу. А втім, Дмитро й сам працював із бажанням і справжнім інтересом.

–Який характер у Вашого переможця? Він посидючий і уважний чи, навпаки, бешкетник, який усе хапає на льоту?

– Дмитрик – жвавий, кмітливий, відкритий хлопчик, допитливий від природи. У ньому поєднуються дитяча безпосередність, активність й уміння зосередитися, коли завдання справді захоплює. Він не боїться думати, пробувати, шукати власні рішення. А ще має гарну рису – швидко схоплює новий матеріал і любить складні й цікаві задачі.

–Якою була Ваша перша реакція, коли дізналися, що учень посів І місце?

–Це були неймовірні емоції: радість, гордість і щире захоплення! Звичайно, я вірила в Дмитрика; знала, скільки зусиль він доклав до підготовки. Але коли отримала звістку про перемогу, серце аж завмерло від щастя. У такі миті розумієш, що праця вчителя, старанність дитини й підтримка рідних складаються в один чудовий результат. Для мене це спільне досягнення і найбільша вчительська нагорода.

– Як сам Дмитрик відреагував на свою перемогу? Чи усвідомлює, якого результату досяг?

Думаю, він відчув справжню радість і гордість за себе. Для третьокласника це дуже важливе досягнення! Перемога додає впевненості, надихає рухатися вперед і доводить, що старанність приносить гарні плоди. Водночас хочеться, щоб Дмитрик і надалі залишався щасливою дитиною, яка радіє новим відкриттям, не боїться помилятися і з цікавістю пізнає світ.

– Чи допомагали батьки в підготовці та як Ви мотивуєте маленьких зірочок, щоб не відбити бажання вчитися?

–Безумовно! За успіхами Дмитрика стоїть велика праця й підтримка його родини. Мама і тато приділяють хлопчикові багато часу, займаються з ним, розвивають його здібності, розширюють кругозір, заохочують до читання й пізнання нового. Вони не обмежуються допомогою із завданнями, а вкладають у сина багато любові, терпіння й турботи. І це відчувається в його допитливості, прагненні знати більше й бажанні досягати нових вершин. Я щиро вдячна рідним за таке плече, адже коли школа й сім’я працюють разом – це дає чудові плоди.

А своїх маленьких учнів завжди намагаюся мотивувати добрим словом, похвалою й вірою у їхні сили. Важливо помічати не лише перемоги, а й старання, відзначати наполегливість, вчити не боятися помилок і давати дитині шанс повірити в себе, адже талант розквітає там, де його помічають, підтримують і допомагають розкрити.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Як обстріли та блекаути змушують українських гігантів зупиняти заводи, скорочувати тисячі працівників і запускати хвилю банкрутств

Читайте нас також в Telegram!

18.11.2026 14:20
Переглядів: 731
Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.