Як обстріли та блекаути змушують українських гігантів зупиняти заводи, скорочувати тисячі працівників і запускати хвилю банкрутств - Вісті Черкащини

Як обстріли та блекаути змушують українських гігантів зупиняти заводи, скорочувати тисячі працівників і запускати хвилю банкрутств

Осінь 2026 року стала для найбільших роботодавців України моментом жорсткого перегляду витрат. Систематичні атаки на енергетичну, логістичну та промислову інфраструктуру б’ють уже не лише по прибутках власників, а й безпосередньо по ринку праці: корпорації консервують заводи, оптимізують офісні та складські команди, а малий і середній бізнес рекордно часто звертається до судів із заявами про неплатоспроможність.

За даними порталу пошуку роботи Work.ua, кількість вакансій в Україні восени 2026 року скоротилася на 15% порівняно з аналогічним періодом торік. Проте за сухою ринковою статистикою стоять конкретні рішення найбільших системоутворюючих компаній країни – від аграрних та харчових холдингів до провідних мереж ритейлу.

Аграрний та харчовий фронт: вимушена зупинка заводів «Кернел» і скорочення у конкурентів

Найбільший виробник та експортер соняшникової олії в Україні – холдинг «Кернел» (Kernel) – у середині листопада опинився в центрі інформаційної уваги через дописи у соцмережах про нібито масове зрізання зарплат персоналу на 20%. Офіційних заяв про пряме зниження базових ставок компанія не робила, проте реальні виробничі процеси виявилися ще драматичнішими.

12-13 листопада 2026 року пресслужба «Кернел» офіційно повідомила про вимушену зупинку роботи всіх своїх олійноекстракційних заводів та повне припинення закупівлі насіння соняшнику. Як зазначає галузеве видання RAU.ua, причиною стали масовані російські обстріли об’єктів харчової промисловості. Наразі підприємства холдингу продовжують лише відвантаження наявних залишків продукції зі складів. Для заводського персоналу подібна зупинка зазвичай означає переведення у вимушений простій (з оплатою 2/3 окладу згідно з трудовим законодавством) та втрату виробничих премій.

Криза миттєво спричинила ланцюгову реакцію в галузі. Слідом за «Кернел» про повну зупинку виробництва всіх видів продукції, припинення закупівлі сировини та пряме скорочення персоналу оголосив ще один великий гравець ринку – ПП «Віктор і К» (ТМ «Королівський смак», Кіровоградська область), де офіційно було працевлаштовано 1 419 осіб. Як повідомляє ділове видання The Page, головними причинами такого кроку стали критична ситуація з електропостачанням та висока загроза ворожих ударів по виробничих потужностях.

Окрім гострих воєнних факторів, на кадрову політику агрогігантів тисне і довгострокова стратегія автоматизації. За даними дослідження видання Latifundist, за останні роки найбільші агрохолдинги країни – «Кернел», «НІБУЛОН» та «ТАС Агро» – оптимізували витрати та перебудували процеси так, що щільність персоналу в рослинництві скоротилася з 15-25 осіб до 5-8 працівників на 1 тисячу гектарів.

Ритейл під прицілом: «Епіцентр» та «Сільпо» ріжуть штат через руйнування, а «АТБ» – асортимент

Торговельні мережі, які ще донедавна залишалися головними драйверами найму в країні, восени 2026 року зіткнулися з безпрецедентним фізичним знищенням логістики та торгових площ.

«Епіцентр К»: мінус 7 000 робочих місць

Найболючіших кадрових втрат зазнала група компаній «Епіцентр К», де загалом працювало близько 38 тисяч співробітників. Співзасновниця мережі Галина Герега публічно констатувала, що внаслідок системних ударів по торговельних центрах і логістичних хабах компанія втратила близько 7 000 робочих місць лише за один місяць, про що детально пише бізнес-портал MC.today. Загалом за час повномасштабної війни мережа зазнала пошкоджень або руйнувань понад 30 об’єктів; зокрема, у жовтні 2026 року ворожі дрони знищили 85% товарних запасів останнього великого розподільчого центру компанії у Хмельницькому та пошкодили столичний ТЦ поблизу станції метро «Почайна».

«Сільпо» (Fozzy Group): мільярдні збитки та хвиля звільнень з листопада

Аналогічна ситуація змусила піти на непопулярні рішення іншого лідера ринку – групу Fozzy Group. Згідно з фінансовим звітом ТОВ «Сільпо-Фуд», оприлюдненим 4 листопада 2026 року, прямі збитки компанії від пошкодження та знищення інфраструктури лише за 9 місяців 2026 року сягнули 1,53 млрд грн (Mind.ua).

Через втрату складських комплексів та стрімке зростання операційних витрат холдинг офіційно оголосив, що з 1 листопада 2026 року скорочує частину персоналу в офісних командах мережі «Сільпо», логістичних підрозділах та безпосередньо в керуючому холдингу (Суспільне). Раніше оптимізація торкнулася також IT-підрозділу групи TemaBit та маркетплейсу MAUDAU.

«АТБ»: ставка на утримання людей ціною асортименту

На тлі прямих звільнень у конкурентів мережа «АТБ-Маркет» демонструє іншу стратегію виживання. Компанія офіційно не оголошувала про масові скорочення персоналу, утримуючи штат на рівні близько 46,6 тисячі працівників (друге місце серед найбільших роботодавців України після «Укрзалізниці»). Проте, як з’ясувало видання Vctr.media, через постійні обстріли та дефіцит транспорту логістика «АТБ» подорожчала на 75%. Мережа вже втратила близько 40 постачальників і змушена йти на відчутне скорочення товарного асортименту на полицях, аби стримувати витрати без скорочення людей.

Промисловість на паузі: «АрселорМіттал» та «Укрзалізниця»

Тенденція до стискання штату охопила і базові галузі української економіки. Через енергетичну кризу та постійні атаки на інфраструктуру восени 2026 року призупинив частину виробничих процесів і відправив працівників у вимушений простій металургійний гігант «АрселорМіттал Кривий Ріг». Паралельно продовжує планову оптимізацію найбільший державний роботодавець країни – «Укрзалізниця», яка за останній рік скоротила штат на 5% (до ~170 тисяч співробітників) через падіння обсягів вантажних перевезень та дефіцит бюджету.

Хвиля банкрутств і 263 мільярди боргів: як держава рятує малий бізнес

Якщо великі корпорації мають запас міцності та ресурси для реструктуризації, то малий і середній бізнес масово не витримує тиску війни, дефіциту оборотних коштів і падіння платоспроможного попиту.

За даними Міністерства юстиції, у другому півріччі 2026 року в українських судах перебувало 6 107 активних справ про банкрутство – з них 3 363 стосуються юридичних осіб, а 2 744 – фізичних осіб та підприємців. За підрахунками аналітичної платформи Опендатабот, які наводить Суспільне, лише за 9 місяців 2026 року кількість заяв про банкрутство фізичних осіб та ФОП зросла на 37% порівняно з минулим роком (1 293 справи – абсолютний рекорд за весь час існування інституту банкрутства в Україні).

Водночас катастрофічно зростає заборгованість бізнесу перед бюджетом: за даними PSM7 із посиланням на Опендатабот, у 2026 році податковий борг українського бізнесу перевищив 263 млрд грн, а офіційними боржниками числяться понад 218 тисяч компаній.

Усвідомлюючи масштаб проблеми, законодавці пішли на екстрене спрощення процедури виходу неплатоспроможних компаній із ринку. 11 листопада 2026 року Верховна Рада ухвалила закон про спрощену процедуру банкрутства для мікро- та малих підприємств (зі штатом до 50 працівників). Як пояснює Судово-юридична газета, новий механізм обмежує розгляд таких справ у судах строком до 180 днів і дає підприємцям легальний шанс швидко списати безнадійні борги та перезапустити справу без багаторічної судової тяганини.

Що далі: головні виклики зими 2026-2027 років

Аналіз дій найбільших гравців українського ринку показує, що бізнес увійшов у зимовий період у режимі жорсткої економії та збереження ліквідності. Замість інвестицій у розвиток компанії змушені витрачати мільярди гривень на відновлення зруйнованих складів, автономну генерацію та наддорогу логістику. Для працівників це означає подальше стискання ринку праці: конкуренція за стабільні робочі місця зростатиме, а найбільш вразливими залишаться фахівці промислових виробництв, логістики та адміністративного персоналу в регіонах, наближених до зони бойових дій.

Нова реальність ринку праці: чому стабільне робоче місце стає головним активом

Фактично сьогодні в Україні складається критична ситуація на ринку праці. Через постійні руйнування інфраструктури, енергетичний дефіцит та економічну неспроможність бізнесу тримати попередні обсяги виробництва десятки тисяч людей ризикують залишитися без роботи, а цілі сегменти робочих місць – просто зникнути з економічної мапи країни.

У цій новій реальності ті, хто сьогодні має постійне працевлаштування у відносно тилових регіонах, де бізнес досі спроможний генерувати прибуток і стабільно виплачувати зарплату, опинилися у значно вигіднішому становищі порівняно з рештою країни. Запас стабільних робочих місць в Україні критично звузився – тож сьогодні кожному працівникові варто максимально цінувати свою роботу та триматися за неї, адже знайти рівноцінну заміну в нинішніх умовах стає дедалі складніше.

Анна ДРАГУН

Читайте також: Освіта Тальнівщини в умовах війни: реформа, бюджетні обмеження та проблема підвезення школярів

Читайте нас також в Telegram!

16.11.2026 13:51
Переглядів: 142
Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.