Вісті Черкащини Як у Тальнівській санаторній школі Великдень святкували
Щороку разом з весною до наших осель приходить найголовніше християнське свято Великдень. Супроводжується воно вікодавніми численними звичаями й традиціями, котрі українці зберігають у своїй пам’яті, розвивають і передають від покоління до покоління.
Щоб увести учнів у таємниці великодніх звичаїв та обрядів й виховати в них почуття причетності до прадавньої культури українського народу, у Тальнівській санаторній школі провели заходи, приурочені пресвітлому Воскресінню Христовому.
Великодні свічки – хранителі святкових традицій, невід’ємна частина служби, що символізує святий вогонь і Бога. Їх запалюють на пасхальній службі, перед освяченням уставляють у паску, прикрашають ними святковий стіл. Напередодні Великодня вихователька Світлана Гуцало провела для учнів початкової школи майстер-клас «Декупаж (декорування) Великодньої свічки». Для роботи дітки приготували свічки, серветки з візерунками, ножиці, рівну й гладеньку паличку та ложку. Уважно спостерігаючи за роботою наставниці, вони декорували свої свічки. Вироби вийшли гарними й неповторними. Кожна дитина по-своєму втілила художній задум, проявивши свою уяву й фантазію.
Готуючись до Великодня, учні й учителі особливе місце відвели символу Великодніх свят – писанці для Великоднього дерева. Цей сакральний символ саме сьогодні, у час воєнного лихоліття, набув особливого значення для нашої країни. Писанка – це оберіг від зла і знак безсмертя, добра, відродження й відновлення країни, природи, нас. Учитель образотворчого мистецтва Лариса Шишкова та вихователі Ніна Сербіненко, Світлана Гуцало й Алла Коротченко, використовуючи книгу Вадима Мицика «Писанки Черкащини», познайомили учнів 2-10 класів з народними традиціями писанкарства. Орнаменти для своїх рукомесних виробів діти обирали самостійно. Бажаючи висловити усім надію на світле, радісне, мирне майбутнє, творчо використали барвисту колористику.
«Учасники заходів – діти й дорослі – з невимовною щирістю донесли всім величність та особливе значення Великодня, духовно збагатилися. Майстер-класи довели, наскільки талановитими є наші діти, – говорить учителька Лариса Шишкова. – Дуже важливо, щоб народні традиції жили, щоб про них не забувала молодь. Якщо писанку, як український борщ, внесуть до переліку об’єктів нематеріального культурного спадку людства ЮНЕСКО, то ми вчергове переможемо на культурному фронті й доведемо світові, що маємо свої ідентичні коди, що вирізняють нас як націю».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
