Як підтримати себе в умовах постійного стресу: поради психологині з Тального

У попередньому матеріалі ми говорили про те, як війна, постійні повітряні тривоги, невизначеність та побутові труднощі впливають на психологічний стан людини. Та не менш важливо знати, як допомогти собі впоратися з напругою, знаходити час для відпочинку й не втрачати внутрішню рівновагу.
Про це ми продовжили розмову з Тетяною Грабевник, психологинею КНП «Тальнівська багатопрофільна лікарня» ТМР.
Не вимагайте від себе спокою під час небезпеки
Повітряні тривоги та звуки вибухів можуть викликати сильне хвилювання. За словами психологині, тривога в таких ситуаціях є природною реакцією, тому не варто сварити себе за страх чи намагатися будь-що його придушити.
Водночас допомогти собі можна завдяки чіткому плану дій на випадок небезпеки. Коли людина знає, куди йти та що робити, їй легше зосередитися на конкретних кроках. Також можна використовувати техніки заземлення, але краще заздалегідь потренувати їх у спокійній обстановці. Якщо ж тривога стає надто сильною, не потрібно залишатися з нею наодинці – варто поговорити з близькою людиною або звернутися по фахову допомогу.
Як не перевантажувати себе новинами
Постійне стеження за повідомленнями про обстріли та небезпеку може посилювати тривогу. Психологиня радить обрати одне-два надійні джерела інформації та визначити час, коли перевірятимете новини. Наприклад, можна виділити для цього 15 хвилин наприкінці дня.
Важливо також звертати увагу на те, як саме інформація впливає на ваш стан: за потреби вимикати сповіщення, зменшувати гучність або обмежувати кількість каналів, за якими стежите.
Що робити з думками про найгірше
У складних обставинах людина нерідко прокручує в голові негативні сценарії. За словами Тетяни Грабевник, так психіка намагається створити відчуття контролю та безпеки. Тому не варто просто забороняти собі такі думки чи боротися з ними.
Натомість важливо навчитися розрізняти те, що справді допомагає підготуватися до можливих ситуацій, і те, що лише посилює тривогу. Наприклад, скласти план евакуації – це конкретна дія, яка може бути корисною. А постійне уявлення найгірших наслідків без жодних практичних кроків лише виснажує. Розібратися з такими переживаннями може допомогти фахівець.
Відпочивати – не означає бути байдужими
Під час війни люди можуть відчувати провину за те, що дозволяють собі радіти, відпочивати чи займатися звичними справами. Особливо коли знають про втрати та страждання інших.
Психологиня наголошує: власне страждання не зменшує чужого болю. Людина може одночасно переживати за близьких, сумувати через події в країні й водночас радіти зустрічі з друзями чи приємній дрібниці. Ці почуття не суперечать одне одному.
У такі моменти варто запитати себе: чи справді я роблю щось погане, чи просто дозволяю собі пережити щось хороше? Якщо почуття провини не відпускає, його також можна обговорити з психологом.
Маленькі кроки, які допомагають відновлювати сили
Не завжди для відпочинку потрібні тривалі вихідні чи особливі умови. Іноді достатньо п’яти хвилин тиші, короткої прогулянки або чаю без телефона. Психологиня радить не забувати про базові потреби, давати собі перепочинок, визначати найважливіші справи та не соромитися просити про допомогу.
Також корисно щодня згадувати три речі, за які ви вдячні. Це можуть бути зовсім прості моменти: розмова з близькою людиною, тепла вечеря чи можливість побути в тиші. Важливо знайти власні способи відновлення, адже те, що допомагає одній людині, не обов’язково підійде іншій.
Коли варто звернутися до фахівця
Психологиня пояснює, що звернутися по допомогу можна не лише тоді, коли стан стає критичним. Якщо тривога, виснаження, дратівливість або відчуття безпорадності заважають повсякденному життю, а звичні способи впоратися з труднощами вже не допомагають, варто поговорити з психологом.
Психотерапевт може допомогти, якщо тривожні думки постійно повертаються, страх впливає на повсякденність, а пережитий травматичний досвід викликає сильні реакції. До психіатра слід звернутися, зокрема, за частих панічних атак, тривалого безсоння, стійкого пригніченого стану, думок про самоушкодження чи самогубство, а також коли людина втрачає здатність повноцінно дбати про себе.
Наостанок Тетяна Грабевник радить у складні моменти починати з трьох простих речей: подбати про базові потреби, зробити перерву від надлишку інформації та зв’язатися з людиною або зайнятися справою, які дають відчуття тепла й підтримки.
Навіть якщо невеликі кроки не розв’яжуть усіх проблем, але можуть допомогти пройти непростий день і зберегти сили.
Тая КАЯФЮК
Читайте також: Як обстріли та блекаути змушують українських гігантів зупиняти заводи, скорочувати тисячі працівників і запускати хвилю банкрутств
Читайте нас також в Telegram!

