Взаємодопомога без кордонів: з Тальнівщини на фронт

Захисники з найгарячіших точок фронту звертаються до черкаської волонтерки Яни Сич, і вона завжди знаходить спосіб допомогти. Часто жінка співпрацює зі священником та волонтером з Тальнівщини отцем Андрієм Гаргатом. Спільними зусиллями вони доставляють необхідне туди, де це найбільше чекають і потребують.
Учора на три напрямки фронту, серед яких і Курщина, вирушили 10 маскувальних сіток, сплетених потаськими волонтерками. Сьогодні ж додали ще дві. До відправлення долучилися й мошурівські господині, які передали два ящики сухих борщів та супів, приготованих з особливою турботою.
Окремо відгукнулися мошурівські майстрині, які на прохання земляка-військового з бригади «Вовки да Вінчі» сплели п’ять маскувальних сіток. Найближчим часом їх переправлять дівчата-волонтерки, які завдяки бонусам «Нової пошти» суттєво знижують вартість доставки.
«У недільній школі при Петропавлівському храмі парафіяни виготовляють окопні свічки, — розповідає отець Андрій. — За останній місяць ми замовили 100 кілограмів парафіну. Двадцятьма кілограмами поділилася сім’я із сусідньої громади. Пасічник із Поташу надав віск, а недогарки свічок ми теж не викидаємо. Небайдужі люди приносять з дому парафінові свічки та шматки воску. Гроші жертвують у благодійні скриньки, трохи додаємо з церковної каси. За два місяці ми виготовили понад тисячу свічок, і робота триває. Майстрині з нашої громади в’яжуть теплі шкарпетки й передають їх на фронт. Хто скільки може».
Усі ці маленькі кроки складаються у велику справу допомоги нашим захисникам. Безкорислива праця небайдужих людей є тилом, на який спирається фронт.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

