Вісті Черкащини “Ніхто навіть не може уявити, якою буде зима”. Чи чекати українцям енергетичного колапсу?
У соціальних мережах пишуть про можливий колапс систем теплопостачання та енергетики прийдешньою зимою. Чи виправдані прогнози?
Зима 2025-2026 років шокувала багатьох українців. Навіть на тлі трьох прожитих років в умовах великої війни та обстрілів енергетики останній опалювальний сезон ударив по комфорту громадян набагато більше за всі попередні.
Причиною цього було поєднання прицільних російських обстрілів великих об’єктів енергетики та аномально морозної погоди: зима 2026 року була найхолоднішою з 2011 року. Сотні тисяч, а в певний період навіть мільйони людей, лишалися без світла, опалення та води за температури повітря -20 градусів.
Після важкого сезону українці очікують, що наступна зима буде ще більш катастрофічною, ніж попередня. У багатьох дописах у Telegram та інших соцмережах (часто від проросійських ресурсів) стверджується, що енергосистема не підготовлена до прийдешнього осінньо-зимового періоду, отже, на мешканців міст чекає колапс інфраструктури.
Ці очікування підігріваються заявами українських експертів та представників держави. Цього місяця президент Володимир Зеленський в інтервʼю для SkyNews заявив, що “ніхто навіть не може собі уявити, якою буде зима”.
ЕП спробувала оцінити чинники, які вплинуть на енергетичну ситуацію під час наступного опалювального сезону.
Три невідомі наступної зими
Успіх проходження опалювального сезону 2026-2027 років, як і всіх попередніх воєнних зим, визначатимуть три ключові чинники: погода, інтенсивність ворожих обстрілів та рівень підготовки. Причому ці чинники працюють не окремо, а підсилюють один одного.
Морози не є достатньою умовою для запровадження відключень, а ракетні удари по енергетичній інфраструктурі не обов’язково спричиняють тотальний блекаут. Критична ситуація виникає, коли аномальні морози та масштабні руйнування енергосистеми поєднуються, що й спостерігалося з грудня 2025 року до березня 2026-го.
Вчасно зведений інженерний захист зменшував наслідки від ударів шахедами минулої зими, казали ЕП енергетики та експерти. Однак вони додавали, що масштаб підготовчої роботи не відповідав загрозам. Мова, зокрема, про використання росіянами балістичних ракет, від яких може захистити хіба що протиракетна оборона (ПРО).
Погода
Температура повітря взимку визначає, скільки газу та електроенергії споживатиме країна. Енергетики користуються правилом: кожен градус похолодання нижче сезонної норми вимагає від енергосистеми додаткових 150-200 МВт потужності.
Якщо середньодобова температура взимку триматиметься близько нуля, навантаження буде відносно низьким. У такому випадку споживання електрики залишатиметься близьким до середніх показників останніх років, а імпорт з країн ЄС використовуватиметься переважно для покриття вечірніх піків.
Якщо температура опуститься до -10 градусів, то вечірній максимум споживання значно зросте. Одночасно підвищиться добове використання газу, а швидкість відбору з підземних сховищ збільшиться.
Найскладніший сценарій – тривалі морози нижче -10 градусів. Саме тоді Україна традиційно виходить на максимуми споживання електроенергії та газу. Якщо в цей момент Росія проведе кілька влучних хвиль масованих атак, диспетчерам Укренерго доведеться балансувати систему за допомогою відключень споживачів.
Служба зміни клімату Коперника прогнозує, що наприкінці осені та на початку зими у Європі температура повітря буде значно вищою за середню.
Захист від російських ударів
Тут інтрига майже відсутня. Росія обстрілює українську енергетику майже кожної зими від початку великої війни. Навряд чи наступна стане винятком. Інше питання – наскільки ефективними будуть ці атаки і як Україна до них підготується.
Найефективніший метод захисту від російських повітряних атак – робота протиповітряної оборони. На жаль, літо 2026 року продемонструвало кризову ситуацію із запасами перехоплювачів для збиття балістичних цілей, якими ворог активно атакував українську енергосистему минулої зими.
Ще в грудні 2025 року Зеленський повідомляв про дефіцит ракет для окремих систем ПРО (зокрема, ракет PAC-3 до систем Patriot, здатних збивати балістичні цілі). Про недостатню кількість ракет президент казав і 27 липня.
Наразі Україна намагається домовитися про постачання антибалістичних ракет. Під час зустрічі з Трампом 28 липня Зеленський попросив надати Україні “в екстреному порядку” 300 ракет до Patriot до зими.
Підготовка
Попри амбітні заяви уряду про плани ввести понад 10 ГВт нових та відновлених генеруючих потужностей до початку опалювального сезону, ключовим викликом залишається виконання так званих планів стійкості.
Саме вони мають забезпечити безперервну роботу систем тепло-, водо- та електропостачання в разі нових російських атак.
Утім, із виконанням цих планів виникли суттєві проблеми. За інформацією співрозмовників ЕП в урядових колах, середній рівень їх реалізації в регіонах поки не перевищує 50%, хоча в різних областях ситуація різна. Це означає, що значну частину запланованих заходів не виконають до початку холодів.
На проблему звернув увагу президент. Він заявив, що не задоволений темпами виконання планів стійкості, і назвав прискорення робіт одним з головних завдань нового уряду.
Після цього новопризначений прем’єр-міністр Сергій Корецький провів нараду, за результатами якої доручив відповідальним органам терміново провести ревізію виконаних робіт, визначити ключові прогалини та запропонувати механізми їх усунення.
Утім, проблема полягає не лише у відставанні від графіків. Як зазначає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, значну частину регіональних планів стійкості розробили без достатнього технічного аналізу.
У багатьох містах досі немає повного розуміння стану власних систем теплопостачання та критичних вузлів, які необхідно резервувати в першу чергу. Через це окремі громади роблять ставку на закупівлю когенераційних установок чи модульних котелень, однак без належного проєктування таке обладнання може виявитися малоефективним під час аварій або відключень.
Головний ризик – не відсутність обладнання, а якість підготовки. Формальне виконання планів стійкості не гарантує, що міста зможуть безперебійно забезпечувати населення теплом та електроенергією взимку.
Вирішальне значення матимуть правильне резервування критичної інфраструктури, професійне проєктування та завершення проєктів, які можна ввести в експлуатацію до початку опалювального сезону.
Чого чекати взимку
Якою буде наступна зима, не візьметься прогнозувати жоден експерт або чиновник (крім проросійських Telegram-каналів). Ба більше, урядовці та учасники ринку схильні прогнозувати песимістичний сценарій.
Їхню логіку можна звести до принципу: підготовка громадян до найгіршого прокладає дорогу до кращого сценарію.
Цим користуються медіаресурси, які інформаційно підтримують ворога і намагаються поширити паніку серед громадян. З аналізу соцмереж, який провела ЕП, випливає, що взимку Україна зіткнеться з катастрофою, якщо не поступиться росіянам у перемовинах. Вимоги останніх відомі.
На основі поточного стану підготовки енергосистеми можна змоделювати три сценарії проходження опалювального сезону. Вони не враховують прифронтових областей, які щодня перебувають під ворожими обстрілами. Там ситуація, вочевидь, буде складною.
Оптимістичний сценарій
Він передбачає вчасне завершення планових ремонтних робіт на електростанціях, запуск анонсованих урядом генеруючих потужностей, відсутність масованих обстрілів та помірний температурний режим. Тоді країна пройде зиму відносно спокійно.
Навіть у разі окремих несистемних ударів енергетики зможуть швидко відновлювати пошкоджені об’єкти. Тоді відключень може не бути взагалі або вони будуть нетривалими.
Основний виклик – пікові ранкові та вечірні години, які доведеться покривати імпортом, однак потребу в масштабних графіках відключень вдасться мінімізувати.
Що це означає для людей? Можливі локальні аварійні відключення або нетривалі графіки відключень по кілька годин зранку та ввечері; з теплом та водою проблем не буде. Бізнес працюватиме без суттєвих обмежень.
Базовий сценарій
Другий варіант передбачає, що удари по енергетичній інфраструктурі триватимуть упродовж усієї зими (найбільш імовірно). Частину пошкоджених об’єктів намагатимуться оперативно відновлювати, однак компенсувати втрати буде складно.
У періоди холодів до -10 градусів система працюватиме з великим навантаженням. Щоб уникнути масштабних аварій, диспетчерам доведеться балансувати систему аварійними та погодинними відключеннями.
Що це означає для людей? Погодинні та аварійні графіки відключень у дні найбільшого навантаження сягатимуть 8-14 годин на добу, запроваджуватимуться обмеження для бізнесу.
Песимістичний сценарій
Найскладніший сценарій можливий у разі поєднання серії масштабних атак на енергетичну інфраструктуру і тривалих сильних морозів (-10-15 градусів з окремими днями до -20 і нижче).
За таких умов різко зростає споживання електроенергії, тоді як можливості генерації та передавання скорочуються. Це створює ризик масштабного блекауту і втрати цілісності енергосистеми.
Навіть максимально доступний імпорт електроенергії та робота розподіленої генерації не перекриють дефіцит.
Що це означає для людей? В Україні діятимуть не графіки вимкнень, а графіки ввімкнень. Електропостачання буде доступне 4-8 годин на добу. Бізнес буде вимушений самостійно імпортувати електрику або працювати на генераторах. Велика ймовірність каскадної аварії.
Чи можливий “апокаліптичний” сценарій, за якого ворог знищить енергосистему? Опитані ЕП експерти та учасники ринку вважають такий розвиток подій малоймовірним.
Українська енергосистема будувалася в радянські часи і є стійкою, особливо з урахуванням того, що в останні роки велика кількість об’єктів отримала захист першого та другого рівнів – від прямого влучання шахедів та уламків ракет.
Для реалізації “енергетичної катастрофи” Кремлю необхідно одночасно виконати кілька умов: у період максимальних морозів зруйнувати значну частину генерації (включно з ударами по критичних підстанціях АЕС) та магістральних підстанцій і обмежити або знищити можливості для імпорту з ЄС.
Імовірність такого збігу обставин значно нижча, ніж стверджує російська пропаганда.
Проте найбільшим викликом для України може стати не стільки електрика, скільки теплопостачання. Особливо гостра ця проблема в прифронтових областях та Києві. У столиці значна частина міста залежить від трьох великих ТЕЦ, які ворог не раз атакував та, ймовірно, атакуватиме цьогоріч.
Харченко попереджає, що повністю убезпечити систему теплопостачання до цієї зими неможливо. За його словами, навіть за максимальних зусиль не вдасться створити резервні потужності, які автоматично підхоплять усе навантаження в разі виведення з ладу всіх ТЕЦ.
За оцінками експерта, якщо ТЕЦ будуть уражені, то близько 75% житлових будинків Києва матимуть альтернативне джерело тепла. Інші 25% будинків, а це 2,5 тис. багатоповерхівок, залишаться без резервної схеми теплопостачання.
Причина часто полягає не у відсутності підготовки, а в технічних обмеженнях теплової інфраструктури столиці, яку неможливо кардинально перебудувати за короткий час.
Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію
Читайте нас також в Telegram!
