Вісті Черкащини «Все життя тільки будували»: 93-річна пенсіонерка із села на Тальнівщині пригадала, що пережила за свій довгий вік
Ольга Проценко 93-річна жителька Веселого Кута, що на Тальнівщині. Народилася у Веселому Куті та прожила там все своє життя. Пережила Другу світову війну, голод та переживає зараз повномасштабне вторгнення. Розповідає, що їй було 11 років, як почалася війна, тому все своє дитинство провела в страху. У сім’ї їх було 9, пані Ольга була найменшою. Четверо братів Ольги загинули та зникли безвісті на фронті. Батько був столяром, а мати ходила на роботу у колгосп. З 14 років сама Ольга почала ходити на роботу теж у колгосп. Також жіночка поділилася своїми спогадами про післявоєнний голод 1946-1947 роках:
– У мене була подруга, нам було по 12-13 років тоді, разом ходили на роботу, за яку нам давали по шматочку хліба. Але, на жаль, голод пережити вона не змогла. Тоді ніхто нікого не ховав, як вмирали від голоду, всіх везли на цвинтар та скидали в одну яму. Тоді на колгоспі були коні і хлопців послали об’їжджати кожну хату, щоб зібрати людей, які померли. Приїхали до однієї жінки, не перевіряли жива чи ні, всіх хто вже майже не дихав забирали та скидали в яму. Її завезли на цвинтар, там вже було з 20 ям і всі були заповнені, вони кинули її зверху і поїхали, а жінка потім вилізла та прожила після цього випадку аж до старості, – пригадує ці страшні часи пенсіонерка.
Ольга Проценко закінчила лише 4 класи, після війни перевели у 5, провчилася недовго, після 5 класу вже почала ходити на роботу, аби заробити на шматок хліба. З 14 років, розповідає а, давали всім на сапку по гектару буряків у колгоспі. Працювали там руками: копали, садили, пололи, вантажили все самі. Зі своїм чоловіком познайомилась на весіллі у друга, де Ольга була дружкою, а її майбутній чоловік Микола – дружбою. Микола був із Шаулихи, тому з хлопцями часто приходили у Веселий Кут позалицятися до сільських дівчат. Через деякий час Микола та Ольга одружилися. Мають трьох синів. Один із синів захищає нашу державу на передовій. Родина Проценків збудували один будинок у Шаулисі, а потім переїхали до Веселого Кута та збудували дім і тут, в якому пані Ольга проживає зараз.
– Все робили своїми руками: ліпили, місили. Все життя тільки будували, щоб було де жити, – каже наша співрозмовниця.
Чоловік Ольги був трактористом, а вона працювала все життя у колгоспі. До 80 років жінка готувала їсти сама, садила город, доглядала за ним та дивилася за домашнім господарством. Пані Ольга має дуже добре серце, тому у неї дома завжди було багато безпритульних котів, яких вона забирала додому. Зараз жінка живе із сином та невісткою, у свої 93 роки читає без окулярів та ходить на прогулянки. Найчастіше її можна зустріти у магазині, або біля сільської ради, туди вона зазвичай виходить щодня. Завжди купує смаколики для своїх хвостатих підопічних. Слідкує за новинами постійно та чекає нашої Перемоги, також щомісяця віддає частинку коштів із пенсії на потреби ЗСУ.
Світлана РАШЕВСЬКА
