Великодня доброта: дітки з Тальнівщини розмалювали пряники для поранених бійців

У Легедзинському сільському будинку культури напередодні Великодня відбулася справжня доброчинна ініціатива, яка об’єднала дорослих і дітей задля однієї спільної мети – подарувати частинку тепла та підтримки українським військовим, які нині лікуються в госпіталях. Ідея створити святкові подарунки для поранених бійців належить Тетяні Михайлюк – уродженці Легедзиного, яка зараз працює в місті Умань і активно займається волонтерською діяльністю.
Цьогоріч Тетяна разом із волонтерською командою взялася організувати великодній збір для двох військових шпиталів. До святкових кошиків збирали продукти, смаколики, кошти на закупівлю необхідного, а також готували домашні страви: сирні запіканки, пасочки, крашанки й інші великодні наїдки. Та особливої душевності цій ініціативі додали дитячі пряники з розписом – справжні витвори мистецтва, які діти розмальовували власноруч.
Понад сто медових пряників для цього добра справи спекла талановита місцева кондитерка Олена Онищенко-Ріпко, яка завжди охоче долучається до благодійних ініціатив. Вона ж запропонувала залучити дітей до їхнього розпису, адже, як зізнаються організатори, дітки із задоволенням беруть участь у такій творчості й раніше неодноразово долучалися до подібних акцій.
Минулої суботи у сільському будинку культури зібралися діти разом із дорослими, аби взятися до справи. Олена привезла коробки з пряниками, глазур у кондитерських пакетах і всі необхідні матеріали. Кожен пряник – унікальний: з написами, квітами, символами Великодня. Маленькі ручки вкладали в кожну роботу стільки любові й старання, що пряники стали не просто смаколиками, а справжніми оберегами з душевним теплом.
«Це була неймовірна атмосфера, – розповідає учасниця Людмила. – Діти відчували, що роблять щось дуже важливе. Вони знали, що їхні пряники поїдуть до поранених захисників. І навіть якщо щось вийшло не ідеально – головне, що це щиро й від душі».
Усе це вчасно потрапить до шпиталів, аби на Великдень наші бійці відчули тепло домашнього свята.
«Це чудова ініціатива, яка згуртувала стільки людей, – кажуть організатори. – І діти запам’ятають цю подію на все життя. Вони відчули, що можуть бути корисними, що їхні старання важливі, що вони частинка великої справи».
Легедзинський будинок культури, хоч і не має великого штату працівників, залишається осередком добрих справ. Люди самоорганізовуються, допомагають одне одному, долучаються, як можуть – хтось пече, хтось пакує, хтось допомагає транспортом чи продуктами.
У цьому й полягає сила нашої громади – в єдності, щирості, турботі. Коли в одному маленькому селі збираються звичайні люди, які щиро хочуть зробити добро – це має величезну силу. Адже навіть маленький пряник, розмальований дитячою ручкою, може зігріти серце пораненого солдата. Тож щира подяка кожному, хто долучився!
Аріана НЕСТЕРЕНКО

