Ваша думка

Фото тематичне

Майже половина жертв різних видів домагань не звертаються по допомогу чи не намагаються притягнути порушника до відповідальності. Часто люди, що постраждали, не повідомляють про це, бо бояться осуду, недовіри, або непорозуміння.

Зрештою в українському дискурсі з’явилось визначення гарасменту. Під цим терміном часто розуміють лише сексуальні домагання. Але це також й інші види психологічного тиску. Проявами гарасменту можуть бути також небажані пропозиції, натяки, жести, погляди, слова, повідомлення чи жарти, що порушують приватні межі людини і мають підтекст сексуального характеру. Домагання створюють некомфортне середовище та принижують гідність жертви. Вони також можуть мати негативний вплив на її або його здоров’я – спричиняти тривалу психологічну травму, депресію, підвищений тиск та проблеми зі сном. Жертвами стають усі: і жінки, і чоловіки, і діти.

Як себе захистити? Як про це повідомити комусь, щоб не було осуду? Як це пережити? Про це мало хто наважується говорити. Проте частіше на слуху випадки домагання. Саме про це ми розмовляли з фахівцями.

– Кожна людина має свою зону комфорту – це область життєвого простору, який створює відчуття комфорту, затишку. Якщо хтось порушує Ваш особистий простір без Вашого дозволу, обов’язково потрібно це пояснити «порушнику» і не боятися, що Вас можуть не зрозуміти чи осудити. Якщо людина не розуміє Вас, бажано розірвати з нею будь-які відносини, або тримати її на відстані. Потрібно піклуватися про себе, не піддаватися на провокації і не боятися втратити людей, які не дбають про Ваше благополуччя. Ви маєте вміти відстоявати свої межі. Пам’ятайте, що ви маєте право: щоб до Вас ставилися з повагою; дотримуватись власних принципів і захищати їх; казати НІ; відхиляти необґрунтовані вимоги; озвучувати свої думки, ідеї, почуття, потреби; пишатися своїми досягненнями, ввічливо не погоджуватись; просити про допомогу чи послугу; отримувати допомогу, коли її потребуєте; відчувати підтримку. Світлана Западнюк, психолог, м. Тальне.

–Знайомі розказували, що їхнього сина кілька однокласників заставляли під час денного сну, бо це був перший клас, опустити все, що нижче пояса і демонструвати направо й наліво. За таке, якби над моєю дитиною так познущалися, одними розмовами з батьками та дітьми не обійшлося би точно. Якесь насилля! Це домагання? Свого роду так. Любов, м. Тальне

–Була свідком, як кілька чоловік чіплялися на сільській дискотеці до дівчат, мацали їх руками, а потім тягли до машин. Страху тоді набралася дуже. Довелося тікати і переховуватися, лежачи обличчям у сніг. Тетяна, м. Тальне

–Коли була студенткою, недалеко від нашого гуртожитку у Черкасах зустріла чоловіка. Немолодого. Він стояв за парканом та «займався своїми справами». Зразу цього й не побачила. Хіба ж хтось думав, що таке диво зустрінеться? Жах. І це серед білого дня! Тоді казали, що в місті ними кишить. Ірина, м. Тальне

– Мала негативний досвід в інституті. Домагався мене один викладач. Оскільки я не відповідала на його нав’язливі залицяння, «валив» на іспитах, примушував по кілька раз незаслужено перескладати. Закінчилось все тим, що я поскаржилась декану. Викладача перевели кудись подалі від нашого курсу. А згодом зовсім «попросили», бо, як з’ясувалось, він не до одної мене домагався. Наталія, Єрківська ОТГ

– Все життя потерпаю від п’яниці чоловіка. Як тверезий, нормальний, а як вип’є, то або морально діймає, або просто б’є. По молодості часто замальовувала синці тональним кремом. Терпіла ради дітей. Зараз ми вже у віці. Він ослаб від п’янства, тож мені стало легше дати йому відсіч. Тепер буває, захищаючись, і я йому вліплю. Так і живемо. Катерина, Мокрокалигірська ОТГ

02.03.2021 11:35
Переглядів: 885
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.