Вісті Черкащини 
Митець із Калинопільщини, що підкорив світ
За інформацією Великої української енциклопедії 16 квітня виповнилось 125 років від дня народження славетного уродженця Калинопільщини, художника, маляра, графіка Віктора Івановича Цимбала (16. 04.1901 – 28.04.1968), який з’явився на світ в селі Ступичному у сім’ї вчителів.
Втім, озвучуються й інші дати його народження – 1 травня 1902 року (Музей української діаспори). Молодша сестра Тетяна Цимбала Тетяна в статті «Героїчний талант» писала, що брат народився 29 квітня (очевидно за старим стилем) 1902 року, а не 1901-го («Слово Просвіти», ч. 29 (145),19-25 липня 2002 року). Вікіпедія подає 18 квітня 1902 року за юліанським або 1 травня за григоріанським календарем, посилаючись на метричні записи та листування родини.
1919-го року Віктор закінчив Другу київську гімназію. Вступив до лав армії УНР, був зв’язковим, займався розвідувальною діяльністю. Після падіння республіки покинув Україну.
Певний час перебував у таборах для інтернованих на території Польщі. Там захопився малярством.
У 1923 році художник нелегально потрапив до Чехословаччини (тодішня назва), де закінчив Українську студію пластичного мистецтва та почав професійно займатися графікою.
У 1928 році він перебрався до Аргентини, здобувши собі славу художника не лише в Південній Америці, а й у США та Європі.
Співпрацював з відомими світовими компаніями: Coca-Cola, Skoda, General Motors, Ford, Shell, Kodak, Opel і Nestle тощо. Виконував замовлення на створення проектів державних документів (герби, плакати, грамоти) для урядів Аргентини, Бразилії, Уругваю, Чилі.
В Аргентині займався графікою, рекламою, ілюстрував книги, газети, малював пейзажі, влаштовував виставки, урочистості, ініціював відкриття школи для українських дітей, започаткував створення «Просвіти», дописував в українські часописи тощо. Після Другої світової війни художник став одним із організаторів Комітету допомоги скитальцям, підтримував українських художників-емігрантів, організував перший Конгрес українців Аргентини.
Багато робіт Віктора Цимбала були присвячені Україні, за життям якої він здаля спостерігав. Свій біль за знищених Голодомором співвітчизників у 1932 – 1933 роках художник виразив у картині «Рік 1933». Це полотно є першою картиною на тему Голодомору. Вперше воно було представлене 1936-го року на виставці в Буенос-Айресі. У лютому 2020 року Українська вільна академія наук з Нью-Йорку подарувала його Києву – Національному музею Голодомору.
Як графік Віктор Цимбал працював у стилі «видрапуваної техніки». Його полотна неодноразово експонувались у Буенос-Айресі, Нью-Йорку і Детройті.
У 1960 році художник переїхав до США. Тут він відразу увійшов до Об’єднання митців-українців Америки, став його активним учасником.
Помер Цимбал, за Вікіпедією, 28 травня 1968 року в Нью-Йорку. (У Великій українській енциклопедії пишуть, що це було в квітні). Похований на українському цвинтарі в Бавнд Бруку (США).
На могилі встановили козацький хрест із граніту за його проектом.
Віктор Цимбал був одним із перших, хто сміливо викривав жорстоку сутність сталінського режиму в СРСР, писав антисталінські карикатури та карикатури на комуністів, підняв тему Голодомору в Україні. У дослідників є підозра, що, через все це, його смерть не була випадковою.
Шкода, що на Калинопільщині цього визначного українця майже не пам’ятають. У цьому контексті уклін бібліотекарці Наталії Радецькій, що підтримує вогонь пам’яті про цю знакову для України та світу постать.
Тетяна ІВАШКЕВИЧ
