Вісті Черкащини «Валентин Гордєєв – це ціла епоха»: Тальнівщина попрощалася зі славетним журналістом
Сьогодні, у День Української Державності, Тальнівщина попрощалася із журналістом, письменником, краєзнавцем, почесним жителем Тального, володарем «Золотого пера», членом Національної спілки журналістів України Валентином Олександровичем Гордєєвим. Провести його в останній земний шлях прийшло чимало людей: міський голова Василь Сідько, секретар міської ради Євгеній Безталанний, начальник відділу ЖКГ міської ради Тетяна Карачун, родичі, знайомі, колеги, сусіди.
Валентин Гордєєв – людина високоосвічена, мудра, розсудлива, працелюбна – пішов у засвіти на 83-му році життя. Світлана Проценко, директорка Тальнівського музею історії, зазначає: «Його яскраве публіцистичне слово, гострі й критичні, актуальні та викривальні статті завжди формували громадську думку й спонукали читача до роздумів і дій. Його світлини захоплюють та приваблюють. Його краєзнавчі розвідки викликають захват і цікавість. Пісні на його слова – мелодійні та задушевні».
Валентин Олександрович Гордєєв народився 1 серпня 1941 року в Поташі Тальнівського району. Трудову діяльність розпочав 17-річним юнаком на Перегонівському цукровому заводі. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Майже все життя покійний на різних посадах (фотокореспондент, кореспондент, відповідальний секретар) до 2001 року працював у редакції районної газети «Колос». У 1993 році брав найактивнішу участь у створенні громадсько-політичної газети «Поле честі», а з 1998 – став її редактором.
Нелегко перерахувати всі досягнення, нагороди й проєкти Валентина Гордєєва. Про таких, як він, сказав відомий німецький письменник Ліон Фейхтвангер: «Талановита людина – талановита в усьому!» Ще в часи срср у Тальному започаткував власну видавничу справу. Опублікував збірки поезій Василя Симоненка, Степана Руданського та народної поетеси з Вишнополя Палажки Баштанюк, спогади Олени Савченко «Молотарка» та ряд книг інших авторів. Також видав кілька своїх перекладів з французької та німецької мов. Валентин Гордєєв – автор книг «Скеля кохання», «Шкереберть з тальнівським присмаком», «Незвичайна поява серед українців. Розвідка про Агатангела Кримського», «Нотатки про дивні факти». Остання – автобіографічна, написана у формі щоденника, з низкою цікавих розділів, які охоплюють події від минулого й до сьогодення. Як наголосив автор, у книзі, уникаючи псевдонімів, він зазначив справжні імена людей. Праця цікава історикам, філологам, краєзнавцям та культурологам. Окрім цього, краєзнавець цікавився історією рідного краю, зокрема, Тальнівським палацово-парковим комплексом Шувалових. На основі досліджень видав книгу «Золоте дно. Невідоме і призабуте Тальнівського краю». Брав активну участь у виданні «Енциклопедії Тальнівщини».
За свою працю Валентин Гордєєв нагороджений Почесною грамотою Національної спілки журналістів України, Почесною грамотою держкомітету інформації, телебачення та радіо, Почесною нагородою Національної спілки журналістів «Золоте перо». Громадою міста обирався членом Тальнівського комітету національного порятунку й депутатом Тальнівської міської ради, був членом виконкому міської ради. Ім’я Валентина Олександровича Гордєєва занесене до Книги пошани Тального. Він нагороджений медалями «За заслуги перед містом» та «Відзнака».
На церемонії прощання за померлим з уст присутніх прозвучали щемливі слова.
Секретар міської ради Євгеній Безталанний від імені депутатського корпусу висловив щирі співчуття дружині, дітям та онукам покійного. У своєму виступі він, зокрема, зазначив, що Валентин Гордєєв займав активну громадянську позицію, не боявся критикувати владу, але безмежно любив Україну. «Сьогодні ми з великою журбою проводжаємо його в останню земну дорогу».
«Валентин Олександрович – почесний житель нашого міста – був борцем за правду й свободу. Відійшла у вічність чудова людина. Ми будемо пам’ятати його справи й наслідувати їх. Царство Небесне і вічний спокій», – сказав Анатолій Ковальов, голова ГО «Зелений світ», депутат Тальнівської міськради.
Олег Сошинський згадує свого творчого побратима найкращими словами: «Людина, яка написала кілька історичних книг про Тальне. Людина, яка творила журналістику в тальнівських газетах. Людина, яка інколи, можливо, комусь й уїдлива була, але намагалася жити по справедливості. Валентин Олександрович прагнув, щоб життя було краще, щоб менше всякої гидоти виходило на люди. Він не тільки газетяр, а ще й поет. Вірш «Шабельна криниця» поклав на музику Микола Вовк, й «Ордана» виконує цю пісню. Від нас пішла людина, яка багато гарного зробила в цьому світі. Діти Гордєєвих не обрали його професію, але вони, звичайно, так, як і ми, пам’ятатимуть відвертого, щирого, творчого діяча Тальнівщини Валентина Гордєєва. І хай йому земля буде пухом».
Зі слів депутата міської ради Ростислава Пироженка, смерть цієї людини – велика втрата для Тальнівщини. «Валентина Олександровича поважали навіть вороги. Він ніколи не зраджував своєї життєвої позиції, давав пораду молодим. Ваша благородна місія, Валентине Олександровичу, назавжди залишиться в пам’яті нащадків. Вічна пам’ять Вам. Хай буде легко там, серед зірок», – сказав він.
Церемонія поховання відбулася на кладовищі в Тальному.
Редакція газети «Новий Дзвін» висловлює співчуття родині Валентина Олександровича. Світла пам’ять та шана видатному тальнівцю!
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
