Тальнівщина попрощалася з 36-річним Героєм, який віддав життя за Україну

24 вересня у Тальному приспущений Державний Прапор – Тальнівщина в скорботі. Десятки людей, серед яких рідні, друзі, військові, знайомі та жителі громади, створили живий коридор та на колінах зустріли полеглого Героя з Тального Олександра Олександровича Поліщука (23.08.1986 р.н.). Свого часу Олександр навчався у Тальнівській школі №1, відслужив у Збройних Силах України. Потім здобув професію верстатника деревообробних верстатів при Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту. У 2014 році створив сім’ю…

На військову службу Олександра призвали 4 травня цього року. Він був оператором протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.

Ворог підступно обірвав молоде життя – 20 вересня в ході бою з переважаючими силами противника в напрямку Донецької області Олександр отримав поранення, несумісні з життям. Військовому було лише 36 років – ще б жити й жити, ростити двох донечок – Анастасію та Олександру, радіти їхнім успіхам та досягненням, ловити кожен щасливий момент поруч з найріднішими. Однак не судилося.

– Олександр був вірним військовій присязі, боровся за мир на українській землі, за спокій у рідній домівці, за наш спокій, – сказав у прощальному слові Євгеній Безталанний, секретар Тальнівської міськради. – У вічній скорботі за рідною, доброю, щиросердечною людиною, гарним сім’янином залишились дружина Алла, мама Лариса Петрівна, батько Олександр Андрійович; сестра Інна та брати Олег та Михайло, осиротіли дві маленькі донечки. Високу ціну ми платимо за волю… Вклонімося Олександру за його подвиг! Вшануймо пам’ять хвилиною мовчання.

Усі, хто прийшов попрощатися, змогли востаннє побачити Олександра, а найрідніші – дотулитися до його рук, поцілувати чоло. За лічені хвилини труну Героя буквально вкрили квітами згорьовані тальнівчани.

– Вчора проплакала увесь вечір. Гинуть наші хлопці, такі молоді…, – ледь стримуючи емоції одна з тальнівчанок. Вийшла, як і десятки інших людей сьогодні, аби провести в останню путь Героя-земляка.

– Це дуже золота дитина, з серцем великим. Він ніколи не заходив, щоб на його обличчі не було посмішки, – плакала, тримаючи вінок, жителька міста Надія. Її син – кум полеглого воїна. Цього дня він ніс фото Героя. Як же сильно боліло цій жінці – про це кричали її очі, повні сліз. Вже завтра її син знову буде на передовій – приїхав на добу, аби провести кума в останню путь.

Поховали Олександра Поліщука на кладовищі у Тальному.

Спочивай з Богом, наш Герою. А ми збережемо пам’ять про тебе.

Редакція газети «Новий Дзвін» висловлює глибокі співчуття рідним, друзям, побратимам, усім, хто знав Олександра, та усім, кому пече у грудях за обірване молоде життя.

Ольга ОСІЯНЕНКО

Читайте нас також в Telegram!

 

24.09.2022 12:24
Переглядів: 7940
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.