Поезія замість смартфонів: як у гімназії на Тальнівщині оживало рідне слово

У Кобринівській гімназії підлітки на кілька годин забули про освітлені екранчики своїх телефонів і поринули в мистецтво: сюди завітала письменниця з Тального Ївга Лютневська. Учні 7, 8 й 9 класів заворожено слухали вірші, а згодом і самі взялися за пера, вишукуючи перші незграбні рими. Про те, як гімназійній книгозбірні народжувалася любов до рідного слова, нам розповіла організаторка зустрічі – учителька української та зарубіжної мови й літератури Людмила Марченко.
Те слово можна відчути на дотик
Школярі звикли, що зі сторінок у підручниках літератури на них зазвичай дивляться застиглі у віках обличчя, тому зустріч з авторкою-сучасницею зворушила їх. Людмила Марченко помітила це дитяче здивування: виявляється, творці книжок живуть і з ними в один час. «На уроках підлітки розпитують про письменників із цікавістю, – ділиться вона. – Якось згадала нашу землячку Марину Павленко й зронила, що знаю її особисто, що вона ходить цією ж землею, що пише нові історії. Так, література – чиєсь теперішнє життя. Клас наче занімів».


Під час зустрічі Ївга Лютневська занурила учнів у світ поетичного слова. Після читання власних творів гостя запропонувала школярам практичне завдання – заримувати чотири рядочки. Воно виявилося складним, тому що вимагало не лише дібрати співзвучні закінчення, а й укласти в ті вірші чіткий зміст і глибоку думку.
Тут вирує життя
Гімназійна бібліотека давно залишила в минулому ті часи, коли сюди заходили лише двічі на рік: у вересні – за купкою підручників, а в травні – щоб їх повернути. Сьогодні Людмила Марченко тримає двері відчиненими для всього живого й справжнього.
«Дітям важливо знати, що поруч із ними живуть талановиті земляки, – міркує вона. – Не варто обмежувати їх лише іменами класиків. Сучасні автори пишуть доступною для молоді мовою, зачіпають болючі проблеми сьогодення. Це єднає покоління, дарує розраду й повертає віру в рідне слово».
Місток між бібліотеками й плани на майбутнє
Цікаво, що знайомство кобринівських учнів із творчістю Ївги Лютневської розпочалося ще до її візиту до гімназії. Перший місток між ними допомогла звести сільська бібліотекарка. «Насправді деякі наші школярі вже були знайомі з пані Ївгою й почувалися її шанувальниками, – розповідає передісторію організаторка. – Лариса Іванівна Погоріла поділилася контактами творчині, щоби ми могли домовитися про зустріч безпосередньо в нашій гімназії».
Підлітки не лише слухали художнє слово та виконували творчі вправи, але й активно розпитували гостю про секрети письменницької майстерності. Людмила Марченко переконана: такий формат обов’язково повинен мати продовження: «Я неодмінно плануватиму подібні майстер-класи та зустрічі й надалі. Дітям це цікаво, бо вони прагнуть чогось нового. Добре, що маємо змогу дарувати їм такі радісні й корисні миттєвості».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
Читайте також: Освіта Тальнівщини в умовах війни: реформа, бюджетні обмеження та проблема підвезення школярів
Читайте нас також в Telegram!

